Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…

 

26 квітня - день пам'яті Чорнобильської трагедії. Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.

35 років минуло з часу, коли над квітучим Поліссям нічне небо вкрив радіаційний вибух. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Аварія на Чорнобильській АЕС є скорботним нагадуванням людству про важку перемогу над вогнем та радіацією, які прорвалися з реактора атомної станції, а також днем, коли ми висловлюємо

велику вдячність та засвідчуємо шану за героїзм і самовідданість ліквідаторам. З нагоди цієї пам'ятної дати  в публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку – пам'ять  «Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…». Схиляємо голови перед мужністю, відвагою та самовідданістю наших земляків, усіх українців, хто ризикуючи життям і здоров’ям, працював на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Світлій пам’яті свого дідуся, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС Головія Володимира Мефодійовича присвятила свій  вірш читачка нашої бібліотеки,  учениця 9-Б класу Вікторія Головій. Головій Володимир Мефодійович народився 14 лютого 1957 року в смт Заболоття. Тут проживав із сім'єю.був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за що мав відзнаки. Працював слюсарем на залізниці. Помер 24 квітня 2018 року.

Незнаному герою

Це сталось раптово.

Теплої ночі весною

Київ, охоплений страхом,

Метушився, кричав,

Готувався до бою:

Ворогом став

"Дружній" той атом.

Навколо спустилась

Диму завіса

І враз підкосилися ноги.

-Чорнобиль палає,

А ми не встигаєм-

Мусимо брать допомогу.

Нам треба людей,

Щоб гасити пожежу,

І то якнайбільше негайно!

-Ви зовсім здуріли!

Де ми візьмемо стільки

Молодих мужиків

На жертовник?

-Нам байдуже: ми у вогні,

За вами - набір вогнеборців.

Шукайте де хочете,

Аби лиш  знайшли.

А далі вже яснеє діло!

Скажіть їм що-небудь,

Що мусять іти

Рятувати Чорнобильську зону,

Налийте горілки

І дайте гасила,

Щоб не були,

Мов тростина у полі.

 

Удосвіта, поки

Всі ще дрімали

Забрали татуся з сім'ї.

Нічого не кажуть,

Коли їх питають,

Не зважають на сльози дітей.

І байдуже їм,

Що буде із тими

Молодими героями потім.

Хто там вже помер,

А хто через роки-

Кому скільки Бог відділив.

 

Сидить вже дідусь

Із онуками в кріслі

Скаржиться на серце та очі.

Часто шукає

Щось у шухляді,

Коли заколотить у грудях.

Стомився чекати

Доплати за те,

Що був у Чорнобильській зоні,

І сам шкандибає

В аптеку по ліки,

Що є на розі за домом.

Його не побачиш

У вечірніх новинах.

Родина лиш знає всю правду.

Що був він у пеклі

І бачив його,

Боровся за нас з "ворогами".

 

Незнаний герою!

Тобі я пишу

Ці слова наївно-дитячі

І щиро вклоняюсь

Твоєму чолу,

Що сильно порізано часом.

Хоч і серце вже

Ослабло від втоми,

А ноги хиткі у колінах,

Твій подвиг ми

Не забудем ніколи

І будемо розказувать дітям.

Хоч плечі поникли,

Мов віття у дуба

Ще погляд горить добротою.

Спасибі тобі,

Незнаний герою,

Бо там ти за нас

Постояв горою.

Земля – наш спільний дім

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають Всесвітній День Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети.

Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем. Земля чекає на доброго, дбайливого господаря.Бережімо нашу Землю, адже вона все ще любить нас. Це доводять і квітучі гаї, і родючі ґрунти і зелені ліси, що дають нам можливість дихати і жити. Більше дізнатись про природу і охорону довкілля допоможуть книги, які представлені на ековиставці  "Земля – наш спільний дім».

Саме до Дня Землі  в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності. Працівники нашої бібліотеки теж долучились до акції «За чисте довкілля», прибравши територію навколо нашої книгозбірні.  Шануймо і цінуймо дари Матінки-землі! Нехай Земля квітує всюди –природу збережімо люди!

 

Українська писанка – сонце на долоні

 

"...І я поплив у світ дитячих мрій,

На білі колискові оболоні-

Котились писанками із гори

Ясні сонця у мамині долоні."

Щороку  навесні ми святкуємо одне з найвеличніших  християнських свят - Великдень, що встановлено на честь Воскресіння  Ісуса Христа. До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту, наслідуючи приклад посту Спасителя в пустині.

Згідно з християнською традицією, перед цим святом,  пишуть писанки - символ вічності життя, добра, щастя, достатку. Наші пращури вірили в магічну силу писанок, в них вони відображували світ, у якому  жили, свої погляди і вірування, вшановували сонце, як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя, знаком Сонця. Доторкнутися до джерел народних традицій змогли учасники майстер-класу «Українська писанка – сонце на долоні», який пройшов у нашій бібліотеці. В нас у гостях були вчителі образотворчого мистецтва Марія Федорівна Бебес, Олена Іванівна Штик , Алла Олександрівна Білітюк. Вони розповіли коротеньку історію писанкарства, значення символів, види

писанок  та навчали всіх присутніх – і дорослих, і дітей, таїнству писанки. І хоч більшість вперше взяли в руки писачок, та мали головне -  бажання творити та вкладати в свою першу писанку частинку душі.Творчі майстрині нашої громади навчали діток створювати писанки.Все відбувалось в атмосфері доброти, любові та натхнення.І кожен з учасників створював свій витвір мистецтва, по – своєму унікальний. Кожна писанка була неповторною, адже створювалася зі світлими почуттями та власною фантазією. Великодні писанки, які розмалювали діти,  стануть окрасою кожної оселі, а якщо вони ще й зроблені своїми руками, то їх цінність примножується.  Діти та дорослі залишились під враженнями від майстер-класу, здобувши незабутній досвід у

мистецтві писанкарства.  А про українську писанку читачі зможуть більше дізнатися, ознайомившись з літературою, представленою на виставці «Дивосвіт української писанки».  Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зірками, і вода з рибами, і дерева з птахами, і тварини, і засіяне поле, і храми з куполами… В народі кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». Шануймо і зберігаймо наші звичаї!

Чарівний світ дитинства

 

Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників.

До цієї дати в нашій книгозбірні було проведено для учнів 4-Б класу літературну годину «Сонячний класик», присвячену  одному  з найбільш улюблених українських письменників і класику дитячої літератури Всеволоду Нестайку. Його світ – тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Його світ – ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й

сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця. В 1979 році  до «Почесного списку Андерсена» було вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки». Його твори добрі, світлі, з неповторними життєвими кумедностями, а подекуди з цікавими фантастичними елементами. Вони сповнені дитячої щирості і мудрості, вони – про важливе в усі часи – дружбу, добро, любов. Книжками Нестайка, написаними в дуже різних жанрах, зачитується вже не одне поколіня

читачів. Під час зустрічі наші юні читачі ознайомились з життєвим і творчим шляхом письменника, переглянули відео презентацію, познайомились з книгами Всеволода Нестайка та послухали уривки з повісті  «Тореодори із Васюківки». Дитячі книги – це весело, цікаво та яскраво. Вони стають вірними напарниками дітей у пізнаванні себе та навколишнього світу. Мабуть найкращий спосіб відсвяткувати Міжнародний день дитячої книги - це прочитати дитині нову цікаву історію. Дитячі книги вбирають у себе дивовижний,невичерпний, чарівний світ,який дитина відкриває для себе саме завдяки книжці.

Книга єднає країну!

 

Щороку хвилююча мить чарівної весни приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято — Всеукраїнський тиждень дитячого читання – час, сповнений дивовижного книжкового розмаїття, свято тих, хто творить книгу, і тих, хто любить читати. Тиждень дитячого читання – свято тих, хто творить книгу і тих, хто любить читати, свято письменників і видавців, бібліотекарів і читачів, веселих пригод і літературних відкриттів, зустрічей з цікавими людьми та героями книг.  Цього року Тиждень читання в нашій бібліотеці пройшов весело, пізнавально, творчо та під гаслом «Книга єднає країну!» Він був наповнений зустрічами з найулюбленішими дитячими книжками,літературними подорожами, зустрічами з героями літературних творів,письменниками, іграми та вікторинами, різноманітними конкурсами, презентаціями.

Бібліотекарі проводили різноманітні цікаві заходи для своїх юних користувачів протягом усього Тижня читання. До казки на гостину завітали молодші школярі – учні 2-Б та 3-В класів разом з вчителями Людмилою Віталієвною Сверба та Софією Олександрівною Білітюк. Напевно неможливо знайти людину, яка не любить читати чи слухати казки. Казки - це наші друзі, які з дитинства

супроводжують нас по життю. Про книги і, зокрема про казки, розповідали бібліотекарі та діти. Дуже активно та весело відповідали маленькі читачі на питання вікторини, відгадували загадки, грали в жартівливі ігри та переглядали казковий мультфільм.  На знайомство з книгою та бібліотекою прийшли учні 2-А кл. (класовод Зоя Пилипівна Берестюк) та 3-А кл. (класовод Галина Михайлівна

Григоренко). Бібліотекарі розповіли цікаві факти про книги, правила читання та  провела вікторину: "У світі казки чарівної". Нашим юним читайликам сподобалася екскурсія до бібліотеки, про що свідчили посмішки та гарні враження. Також в гості до нас завітали учні 1-А класу. Вражень у маленьких читайликів , які вперше прийшли в публічну бібліотеку,  було багато. Розмаїття цікавих книг, участь

у казковій вікторині, перегляд мультфільму зацікавили дітей. Вони відгадували загадки , впізнавали казкових героїв , слухали бесіду бібліотекаря про бережливе ставлення до книги і всі разом дійшли до висновку: "Хто багато читає ,  той багато знає". Сподіваємося, що нові друзі книги стануть нашими активними читачами.Тож нехай книги входять у кожен дім. Шануйте й бережіть її Величність Книгу. І тоді весь розум, мудрість і людська доброта перейдуть до вас через книги.

Я долю вибрала собі сама…

 

Сьогодні відзначає день народження видатна поетеса сучасності, непересічна особистість, совість нації-Ліна Костенко. У сучасній світовій традиції  вона входить до переліку найвідоміших жінок сучасної України. Її творчість – невід’ємна частина історії України, національної культури.

Ліна Костенко пише чудові вірші. Дорослі і дуже глибокі. Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою, своїм життям і творчістю вона засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань.  Щира й безкомпромісна Ліна Василівна , не дивлячись на свій вік, захоплює і дивує своїм вольовим характером. Ліна Костенко належить до тих поетів, які приходять у світ, щоб змінити його. Для багатьох її ім’я уособлює альтернативну, тобто справжню

Україну. Вона є тим міцним магнітом, що тримає український світ, знаковою постаттю своєї епохи. Прониклива, наділена пророчим даром, долаючи енергією слова морок доби, Ліна Костенко дарує своєю творчістю духовне просвітління. В нашій бібліотеці  до дня народження Л.Костенко організовано виставку-персоналію «Я долю вибрала собі сама…». Ліну Костенко  по праву вважають генієм слова, а  біографія поетеси є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості.  Вислови поетеси надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

  Людям не те що позакладало вуха - людям позакладало душі.

  Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирає мову.

І все на світі треба пережити, І кожен фініш - це, по суті, старт.

  Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна!

   Чужа душа - то тихе море сліз. Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.

  А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер.

   Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії.

  На ній відпрацьовані всі види випробувань.

 Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу ї й немає ціни.

Шевченкові слова, як правда жива

Перші березневі дні  пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України.

Творчість Тараса Шевченка  давно стала найважливішим  і нетлінним складником українського народу. Рiдне слово  його було ознакою нацiонального вiдродження, утвердження украïнськоï нацiï, ïï надiєю на кращi часи та служiнню рiднiй Украïнi. Гортаючи сторінки творчості генія, ми усвідомлюємо, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість. Напередодні  дня народження великого Кобзаря у бібліотеці  розгорнуто книжкову виставку - інсталяцію "Шевченкові слова, як правда жива", метою якої є привернути увагу користувачів до поетичного слова генія,

виховувати справжнiй патріотизм, який  включає любов до рiдноï мови. Нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане Заповітом для всіх нас: берегти мову, народні звичаї, пісні,з основною метою - пронести все це через віки. А вогонь його душі нехай запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі свого народу.