29 серпня 2019 р.

Соняхи скорботи


Під час виступу на урочистому заході з нагоди 28-ї річниці Незалежності України президент Володимир Зеленський заявив, що підписав указ про встановлення 29 серпня Дня пам'яті захисників України. Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області.
Оточеним під Іловайськом українським частинам були запропоновані умови виходу з кільця. Але всупереч досягнутим домовленостям в шести кілометрах південніше Іловайська колону зустріли шквальним вогнем.  Російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці. За офіційними даними, навколо Іловайська і в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти. Разом з тим парламентська Тимчасова слідча комісія з розслідування Іловайської трагедії оцінювала загальні втрати українських військ у 1000 осіб, інформує Уніан.  Саме цю дату було обрано для вшанування загиблих воїнів, оскільки 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула
найбільша кількість українських військових. До того ж, у цей час саме поспіли соняхи, але збирати їх було складно, адже в серпні 2014 року в цих соняхах, зокрема, тривали бої й залишалися загиблі українські захисники. І останнє, що бачили на цьому світі наші мужні й сміливі воїни, були золотаві голівки, повернуті до сонця, до життя. Тому сонях – символ скорботи за загиблими на Донбасі українськими воїнами.  «Іловайський котел», який забрав життя наших Героїв - земляків у літописах нашої держави залишиться як величезна трагедія. І одночасно – приклад героїзму і самовіддачі наших військовослужбовців, які повернулися додому живими. Cаме 29 серпня, коли був розстріляний так званий “зелений” коридор пекельного Іловайська, відклавши свої буденні справи, згадайте їх – тих, хто, не жаліючи свого життя, пішов захищати наше,
хто відлетів білим птахом у вічність, не докохавши, не народивши дітей, не обнявши дружину, не поцілувавши матусю, не побачивши миру, за який віддав найдорожче.Мир обов’язково настане, а загиблі Воїни житимуть, допоки ми їх будемо пам’ятати.
Схиляємо сьогодні наші голови і вшануємо пам’ять наших односельців Василя Білітюка та Леоніда Луцика, які загинули в зоні АТО за мирне небо над нами, за дитячий сміх, за нашу свободу. Наші Герої  показали, що можна бути справжніми патріотами і не боятися власної смерті, захищаючи

свою Батьківщину
. Їхні імена назавжди будуть записані у книзі життя, їх подвиг наповнює наші душі теплим світлом надії.  Світла пам’ять про наших славних земляків, які віддали найдорожче – життя за волю і незалежність рідної України, назавжди залишиться у наших серцях. Запалімо цього дня свічку пам’яті, прийдімо на могили загиблих, обнімемо за них їхніх матерів та батьків, поцілуймо їхніх дітей. Згадаймо наших Героїв, бо без них не було б нас!

22 серпня 2019 р.

Наш стяг – пшениця у степах, під голубим склепінням неба


Наша країна святкує  28-му річницю Незалежності України.  Здійснилася споконвічна мрія українського народу - бути господарями на своїй прекрасній і чарівній землі. Українці віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її. 

Роки незалежності стали для всіх випробуванням на зрілість, терпіння, толерантність та патріотизм. У нинішній складний час поняття Незалежності та Єдності України набуло для кожного з нас особливого змісту. Бути українцем - почесно. Дух патріотизму об’єднує людей різних національностей. Символічно, що напередодні Дня незалежності ми відзначаємо День Державного Прапора України. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують працю наших людей від
сходу до заходу України й з півночі до півдня.
Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під ним українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства, праці, краси. Ми пишаємося тим, що маємо свою незалежну державу, свою мову, свої традиції і свої символи.
Ставлячись з повагою до державних символів України, ми віддаємо дань пам'яті героїчного минулого країни, шануємо непорушний зв'язок часів і спадкоємність поколінь, дбайливо зберігаємо культурні традиції українського народу. В нашій книгозбірні до цих
визначних дат було оформлено ілюстративно-книжкову викладку « Наш стяг – пшениця у степах, під голубим склепінням неба» та книжкову виставку «Мій сонячний дім – моя Україна».
На цих експозиціях представлено науково-популярні, довідкові та художні видання із фондів бібліотеки, які висвітлюють тривалий шлях, пройдений нашою державою, сучасний стан та перспективи розвитку України. Також представлена література розкриває історію появи українського національного прапора, його використання в Україні в різні історичні періоди, ставлення до державної символіки в наш час. Будьмо гідними пам’яті наших попередників, які працею, здоров’ям, а деколи і своїм життям створювали славу і велич нашої держави та її символів. Зичимо
всім українцям миру, щастя, благополуччя, успіхів в роботі і у всіх починаннях на благо Вітчизни!