Конституція - наш оберіг

 

День Конституції України 🇺🇦💙💛 Конституція  увійшла в наше життя, як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України.  Велике серце з квітів- творчий колаж зробили наші маленькі і дорослі  українці.💙 💛Всім серцем ми любимо Україну, знаємо її закони і поважаємо їх.

Віримо що Україна буде квітучою, незалежною і суверенною.  Наша сила в єдності та  в любові до України 🇺🇦  У переддень Дня Конституції бібліотекарі нашої книгозбірні презентували читачам книжкову виставку "Конституція - наш оберіг".

Сьогодні, коли іде війна, ми віримо в нашу ПЕРЕМОГУ і бажаємо, щоб мир і злагода сприяли подальшій розбудові нашої країни. До зустрічі в бібліотеці!

Зеленеє свято у травах іде

 Звичаї та традиції, пов'язані з календарними святами українців, є частиною духовної культури українського народу. Глибоке пошанування свого родоводу, щира турбота про збереження та примноження народних традицій - усе це вирізняє українців з-поміж інших націй. Отож, традиційно в кожній українській родині шанобливо зберігають та намагаються передати своїм дітям і онукам все, що лишили нам у спадок предки.

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого. За біблійними переказом, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа люди, які молилися, побачили Святого Духа - він вогненними язиками зійшов на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано

перший християнський храм, і з того часу  Трійця вважається  початком народження християнської церкви. Ще в Україні Трійцю вважають часом відновленого життя, зелені. В суботу, напередодні свята, люди прикрашають свої житла гілками клена, липи, ясена. Підлогу притрушують лепехою. На виставці „Зеленеє свято у травах іде", яка діє у відділі абонементу, представлені різні літературні жанри, що знайомлять читачів з історією і традиціями святкувань Трійці: витоки, звичаї та обряди святкування у різних регіонах, символіка, повір'я, атрибутика.  Отож, запрошуємо всіх бажаючих переглянути виставку. Без сумніву вона зацікавить читачів різного віку, особливо тих, кому не байдужа духовна спадщина і культура українського народу. Ознайомившись з  літературою, якою наповнена виставка, читач матиме можливість  краще зрозуміти себе - Українця.

 

ХАЙ СОНЦЮ І КВІТАМ ВСМІХАЮТЬСЯ ДІТИ

 

В перший день літа ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості й надії. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край. Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави. Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

Діти – це безмежна ще не зіпсована щирість і відвертість. Їх майбутнє залежить від нас. Наше майбутнє залежить від них. Діти – це Ангели. Вони не повинні страждати від того, що хтось вважає їх чужими. Вони повинні жити в світі, який не знає, що таке жорстокість, біль та насильство. Сьогодні особливим змістом наповнюємо слова побажання, щоб наша малеча у всьому світі жила в добрі та мирі, адже найчарівніша пора -це пора дитинства. До свята в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку "Сонячний світ дитинства", на якій представлено книги від УІК про щастя,  життя та  пригоди дітей.  Нехай дітям завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі будуть сяяти мільйони красивих зірок.

 

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 36 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка трапилася о 00 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Аварія на Чорнобильській АЕС торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат.

У результаті аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну,  а також значну частину європейських країн. Сотні пожежників та працівників аварійних служб намагались загасити багатоленну пожежу. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії. Наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним «саркофагом», щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому. Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції. 24 лютого 2022 року російські загарбники окупували зону відчуження та ЧАЕС. Майже 36 днів Чорнобильська зона потерпала від мародерських та руйнівних дій. Вони вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення, електростанція 5 діб не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Вони спотворили вулиці Чорнобиля, залишили вибухові снаряди та небезпечні пастки, розграбували офіси підприємств та автомобілі для перевезення РАВ.

В нашій бібліотеці представлено виставку-спомин "Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…". Дзвони Чорнобиля лунатимуть за тими, кого вже немає,  хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Ми схиляємо голови. Світ і люди не повинні, не мають права забувати їхньої жертовності, їхнього величного, планетарного подвигу. Кожен із цих людей - герой! І ми маємо завжди пам'ятати їхній подвиг! Пам'ятаймо історію України!

З Благовіщенням, Україно!

Благої вісті нині прагне кожне українське серце і наші славні воїни, великі «маленькі» українці цю благу вість про перемогу в цій страшній війні з каzaпським мороком її наближають.Благовіщення в християнській традиції - це день, коли віруючі згадують про новину, яку дізналася Діва Марія від Архангела Гавриїла. Він з'явився Марії в містечку Назарет, коли вона набирала воду з джерела, та повідомив, що діва народить Сина Божого. Через 9 місяців Ісус з'явився на світ.За старими нашими віруванням у цей день грім і блискавка прокидаються після зимового сну, будять землю, пробуджуючи в ній життєві енергії. Якраз на Благовіщеня Бог благословляє землю «і всяке дихання» або — як кажуть гуцули: «Бог вкладає голову в землю, щоб її розігріти, і від того будиться вся живина, що спала в землі: муравлі, жаби, гади…».В цей день наші предки колись вшановували такого собі Благовісника, будителя землі та володаря сонця. Та наша земля цьогоріч прокиналася ще 24 лютого і збудила її не Божа благодать, не Благовісник, а збудило каzапське зло. Мабуть і Благовісника воно розгнівало. І він тепер точно разом з нашим воїнством воює проти мороку.«Благовісник старший від Великодня» - кажуть в народі. І цю приповідку Іван Франко пояснював, згадуючи своє рідне село Нагуєвичі, де ним була записана ось така цікава бувальщина. Начебто одного разу співпали по даті святкування Великодня та Благовіщення. І коли таке ставалося, «то насамперед треба відправити службу «святому Благовісникові», а тільки тоді можна починати Воскресеню… якось забули се зробити, відчиняють хрестом церковні двері, чекають на схід сонця, щоб зачинати воскресну утреню, а тут сонце не сходить. Чекають, чекають, уже й перелякалися, а сонце таки не сходить. Тільки тоді пригадали собі, що забули відправити…святому Благовісникові. Відправили — і зараз розвиднилося».У церкві в цей день святили проскурки і кожен брав стільки – скільки треба. А святили, зазвичай багато. Тому що, за народними віруваннями якраз ця благовіщенська проскурка дуже помічна. Товчену на порошок благовіщенську проскурку хлібороб змішував з землею і сіяв по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала». А ще її заривали у землю посеред поля:  щоб град посіву не побив. Годуючи бджіл, пасічник висипав в мед потерту на порошок благовіщенську проскуру — «щоб бджоли роїлися». Хворому на пропасницю давали благовіщенську проскурку, як ліки. Назагал, благовіщенська проскурка, галузка посвяченої верби, стрітенська вода вважалися чарівними, а тому їх зберігали на божнику поміж святими образами.Про благовіщенські традиції можна писати багато. Але в усьому цьому розмаїтті проглядається одна важлива думка: Благовіщення – свято відродження життя, котре не спинити, тому що земля, благословенна сонцем, родитиме, пташка гніздо витиме, добро перемагатиме. Ті, хто нині прийшов на нашу землю з лихими намірами, московські виродки, хто воює проти людяності - вбиваючи, плюндруючи, спалюючи, той воює  і проти благості Божої, не тільки всі людські закони поламавши, а й Божі. Хто він? Нелюд, істота, потороча? Це все разом і ще чисте зло. І тому має бути стертий з лиця земля не тільки рукою воїна-українця, а й рукою Божою. Попросімо в цей день і в нашого Благовісника допомоги. Нехай він боронить наші оселі, нехай нещадно поливає голови ворогів наших небесним вогнем, знищує, спалює, і попіл від них вкладає в землю. Слава Україні🇺🇦!Смерть ворогам!

З днем народження, Кобзарю!

 

9 - 10 березня ми відзначаєм Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, який став головним українським пророком і народним символом.Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.Велич Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам свою національну гідність і необхідність боротися за свою рідну, єдину країну. 

Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже в історії України ще не було людини, що зробила б такий велетенський вплив на уми і серця своїх співвітчизників. Він не був полководцем, але його слово змобілізувало сотні полків, дивізій, цілі армії, підняло до збройної боротьби мільйони українців, здобуло не одну визначну перемогу на полі бою. Він не був дипломатом, проте широта його поглядів, вклад у світову літературу та мистецтво, а головне світоглядні ідеї загальнолюдських братерства та любові, що базувались на християнських цінностях, здобули для України та українців належне визнання та пошану серед світової спільноти. Сьогодні, в криваві дні для України, ми згадуємо видатного українця, поета, письменника, художника, незламного патріота України, який прославив своє

ім’я і свою державу на весь світ. Він став символом незламності та незалежності України, народним Героєм і ватажком боротьби за свободу. Сьогодні, як ніколи актуальна поезія Т. Г. Шевченка, бо саме у ці дні звершується пророцтво Великого Кобзаря! Тож читаємо і надихаємося пророчими віршами, єднаймося і перемагаємо!Слава Україні - Героям - Слава!

Побачення з книгою

  Де є любов, там є життя... 👩‍❤️‍💋‍👨Дня закоханих, який відзначається 14 лютого, в нашій бібліотеці представлено книжков-ілюстративну виставку «Я люблю читати». 📚🥰 Ми підготували для вас добірку книг про найкрасивіші історії кохання... 💕

Кохання, що може приносити радість і біль, спонукає творити та нищити, мріяти й зневірюватися. Любовна література ,завжди користувалася та буде користуватися величезною популярністю. Тому,що кожна людина бажає бути коханою. У всі часи і на всіх континентах воно надихає митців! Письменники будують цілі світи довкола нього! Книги про кохання займають гідне місце на книжкових полицях книгоманів! І кожного року їх стає дедалі більше. Для прихильників романтичної прози пропонуємо новинки з колекції літератури, отриманої нами від Український інститут книги. Щаслива і трагічна, ніжна і холодна, вічна і скороминуща – любов може приймати абсолютно будь-які форми. Про

неї читали і будуть читати до тих пір, поки живе людство. Адже кохання – єдине, що пронизує кожну клітинку Всесвіту. У цій добірці ми зібрали книги про любов, які однозначно доторкнуться до струн вашої душі, змусять посміхатися від щастя, а іноді і вдосталь поплакати. Нехай у вашому житті завжди будуть люди і книги, які варті вашої любові! З подвійним святом наші любі книгомани!