Пам'ятаємо. Шануємо. Єднаємося.

 

День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років – державне свято України, яке відзначається щороку 8 травня. Цього дня ми вшановуємо кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.

Свічка пам’яті горить у серці, а тиша схиляє голову перед героями. А відвага і жертовність воїнів —  наш незгасний вогонь надії. Ці дні нагадують нам про страшну ціну війни та про силу єдності, яка допомогла здолати нацизм. Минуло багато років від тієї страшної війни, але й сьогодні Україна мужньо захищає свою

державу, свободу та незалежність. Наші захисники й захисниці щодня боронять рідну землю, демонструючи незламність, силу духу та любов до Батьківщини. До Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні розгорнута виставка – вшанування «Пам'ятаємо минуле - будуємо мирне майбутнє! ».  На виставці

представлено видання, які  висвітлюють причини та перебіг подій Другої світової війни, трагедію й подвиг, історичне значення великої перемоги, спогади безпосередніх учасників бойових дій, художні твори митців літератури, які присвятили свої вірші, романи, повісті тим буремним рокам. Плин років не стирає глибокого сліду в серцях і вічний біль у народній пам’яті.  Для всіх нас, українців, війна – вічно у незгасній пам’яті…

Українська книга творить майбутнє

 

 Розпочався Всеукраїнський тиждень дитячого читання – це свято, якого немає в календарі, але воно щороку проходить наприкінці березня у бібліотеках України для дітей і про нього знають усі цінителі та шанувальники книги.

Це тиждень, коли бібліотека оживає історіями, героями та справжніми дивами. Книга - це не просто сторінки, це вхід у портал, де можливо все: польоти на драконах🦕🦖, розгадування таємниць 🕵️загублених світів чи подорожі 🦸🤺в часі. У часи, коли нам так потрібна сила і натхнення , саме дитяча уява стає тим безмежним простором, де

народжується сміливість і віра в дива.🪅🎎🎭 📚 Сьогодні в нашій книгозбірні було по-особливому гамірно та весело! У межах #Всеукраїнського_тижня_дитячого_читання до нас завітали чудові юні гості 3-го класу разом з Людмила Сверба Білицька та Юля Зубрицька Під гаслом «Українська дитяча книга: гартуємо розум, плекаємо серце!» ми провели справжнє свято книги та

весни:🧩 Перевірили знання: діти із захватом відгадували запитання цікавої літературної вікторини;🌱 Зустрічали весну: говорили про те, як природа прокидається після зимового сну, та ділилися своїми враженнями від перших теплих днів; 📖 Ділилися творчістю: наші маленькі відвідувачі декламували зворушливі віршики про весну, наповнюючи бібліотеку

затишком та натхненням. Дякуємо всім учасникам за активність, щирі посмішки та любов до книги! Такі зустрічі нагадують нам, що читання — це не просто процес, це подорож у світ нових знань та емоцій. ✨Чекаємо на нові зустрічі в бібліотеці!

Тарас Шевченко – великий Кобзар

 

Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. Шевченко залишив по собі понад 240 поетичних творів, сотні картин і величезний культурний слід, що виходить далеко за межі літератури. Його життя поєднало художній талант, силу слова і незламну волю — які надихали покоління українців боротися за гідність. Саме тому Тарас Шевченко став не просто класиком, а живим символом національної пам’яті.

Його слово залишається гострим і сьогодні — як заклик до свободи. 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі в 47-річному віці, наступного дня після свого дня народження, помер Тарас Шевченко. Поет давно скаржився на болі в грудях, які останнім часом навіть не давали йому говорити. Останню ніч провів він сидячи на ліжку, упершися в нього руками. Він то запалював, то гасив свічку, але до людей, що були внизу, не озивався. О п'ятій годині випив склянку чаю і побажав зійти вниз. Зійшов Тарас Григорович у майстерню, охнув, упав, і о пів на шосту поета не стало. Шевченка спочатку поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, але в травні 1861 року перепоховали в Україні

на Чернечій горі.  Тарас Шевченко -це не просто поет ,це символ боротьби , правди та любові до України. Сила Кобзаревого слова завжди надихає український народ, його твори-це скарби і пам'ять , які вічно житимуть у наших серцях і надихають берегти мову , культуру та свою рідну неньку Україну. Звертайтеся до нашої бібліотечної полиці "Тарас Шевченко – великий Кобзар", щоб вшанувати великого Кобзаря та відкрити для себе нові грані його творчості.Читаймо та перечитуємо твори Великого Кобзаря бо Україна -  це Шевченко,а Шевченко - це Україна.ЗНАЙ ШЕВЧЕНКА!! ЛЮБИ ШЕВЧЕНКА!! ЧИТАЙ ШЕВЧЕНКА!!!

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

 

155 років тому народилася видатна українська поетеса, драматургиня, перекладачка та громадська діячка — Леся Українка, яка стала символом неймовірної волі, інтелектуальної глибини та безмежної любові до рідної землі.

Її постать — це жива енергія, яка крізь століття вчить нас бути сильними саме тоді, коли здається, що сил уже немає.Її рядки — це не просто література. Це дотик до серця, у якому поєдналися: Мужність — бо вона не просила жалю, а вперто «сіяла квіти» на морозному ґрунті. Віра — у непереможну силу людського духу та мудрість слова. Любов — безмежна і щира, до рідної землі та української мови. Творчість Лесі Українки — це не просто література, це сакральний віночок, сплетений із

найтонших порухів душі та найміцнішої криці духу. У цьому віночку кожна поезія — окрема квітка з особливим змістом. Вона не просто «сіяла квіти на морозі» — вона вплітала в наше національне буття віру в те, що слово здатне розірвати кайдани байдужості. Її слово стало символом сили духу, нескореності й любові до України. Творчість Лесі Українки — це глибокі роздуми про свободу, гідність, боротьбу та віру. Попри важку хворобу, вона залишила по собі безцінну літературну спадщину, яка й сьогодні надихає нові покоління. В нашій книгозбірні

пройшли Лесині читання та урок «Леся Українка – дітям» для учнів 3-го класу спеціальної школи-інтернату.  Ім’я Лесі Українки — це символ сили духу, незламності й любові до України. Попри тяжку хворобу, вона зуміла подарувати світові слово, сповнене мужності, віри та світла. Її поезія навчила покоління українців не коритися долі, боротися й жити з надією, адже саме вона залишила нам крилаті слова: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»

День пам'яті Героїв Небесної Сотні

 

20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. 📆 Це день, який назавжди змінив хід історії нашої країни. У центрі Києва люди без зброї вийшли захищати свою гідність, право на свободу і європейський вибір держави. 💛 Молоді, сильні та відважні люди, які прийшли відстоювати європейський вибір України та гідність її громадян. Їхні серця палали вогнем свободи, а душі несли в собі мрію про краще майбутнє.

Уперше в цьому тисячолітті українці вийшли в бій за свою свободу саме на Майдан. І не заради слави чи нагород. Вони вийшли за право жити у вільній і незалежній країні. Так, вони були різними – за віком, професіями, поглядами. Але всіх об’єднало головне: відповідальність за майбутнє.Події тих днів змінили не лише політику чи історію. Вони змінили нас. Показали, що гідність – це не гучне слово, а вибір, який іноді коштує найдорожчого. Українські Ангели загинули за правду, свободу та незалежність своєї держави. Ціною власного життя вони довели, що український дух – незламний, а

народ – нескорений. Ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – мужніх патріотів, які стали символом гідності, відваги та любові до України. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях і стане дороговказом для майбутніх поколінь. 📚 запрошує на перегляд книжкової виставки, присвяченої Дню пам’яті Героїв Небесної Сотні.Разом згадаємо події, що змінили історію нашої держави, та віддамо шану тим, хто віддав життя за світле майбутнє України.Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забуваємо.

Пам’ятаємо Героїв Крут

 

29 січня в Україні вшановують пам’ять героїв Крут — молодих українців, які у 1918 році стали на захист незалежності Української Народної Республіки.

Біля станції Крути кількасот студентів, гімназистів і курсантів вступили в нерівний бій із багатотисячним більшовицьким військом. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили.

Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві. У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той

момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. В бібліотеці оформлено книжково – ілюстративну викладку  «Пам’ятаємо Героїв Крут»,  як нагадування про шлях боротьби, пам’яті й відповідальності перед майбутнім. Ця виставка закликає пам’ятати, шанувати та передавати правду наступним поколінням, адже бій під Крутами ⚔️❄️ став символом жертовності, мужності та боротьби за свободу. Подвиг героїв не був марним: вони зупинили ворога, виграли час для української дипломатії й засвідчили світові, що за свободу України готові боротися навіть ціною власного життя.  Історія нагадує нам: незалежність має ціну, а історія повторюється, якщо її забувають. Пам’ятаємо. Вшановуємо. Продовжуємо їхню справу. 🇺🇦

Свічка Голокосту не згасне

 

27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року під час Другої світової війни визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн.людей. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту.

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв.  Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто(найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одним з найбільших і найвідоміших

були розстріли у Бабиному Яру у Києві. День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована. Сьогодні ми згадуємо мільйони невинних людей, чиї життя були знищені лише через те, ким вони були. Голокост — це не лише сторінка історії, це біль, який і досі відлунює у світі, нагадуючи нам, до чого

призводять ненависть, байдужість і мовчання. Пам’ять — це наша відповідальність. Пам’ять — це наш вибір не допустити повторення. Пам’ять — це світло, яке ми запалюємо у темряві. Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Не забуваємо. Заболоттівська публічна бібліотека  приєднується до вшанування цієї скорботної дати та пропонує ознайомитися з книжковою виставкою "Свічка Голокосту не згасне".  Запалімо сьогодні свічку пам’яті. Помолімося за душі загиблих. Передаймо дітям правду — заради майбутнього без ненависті. Тож пам'ятаймо минуле та шануймо пам'ять усіх жертв!