Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 36 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка трапилася о 00 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Аварія на Чорнобильській АЕС торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат.

У результаті аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну,  а також значну частину європейських країн. Сотні пожежників та працівників аварійних служб намагались загасити багатоленну пожежу. Багато з них згодом померли від променевої хвороби. Понад 100 тисяч жителів найближчих населених пунктів були евакуйовані після аварії. Наприкінці 1986 року четвертий реактор накрили спеціальним «саркофагом», щоб запобігти подібним аваріям у майбутньому. Чорнобильську АЕС знову ввели в експлуатацію. У наступні роки через великі пожежі відключили інші три реактори. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції. 24 лютого 2022 року російські загарбники окупували зону відчуження та ЧАЕС. Майже 36 днів Чорнобильська зона потерпала від мародерських та руйнівних дій. Вони вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення, електростанція 5 діб не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Вони спотворили вулиці Чорнобиля, залишили вибухові снаряди та небезпечні пастки, розграбували офіси підприємств та автомобілі для перевезення РАВ.

В нашій бібліотеці представлено виставку-спомин "Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…". Дзвони Чорнобиля лунатимуть за тими, кого вже немає,  хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Ми схиляємо голови. Світ і люди не повинні, не мають права забувати їхньої жертовності, їхнього величного, планетарного подвигу. Кожен із цих людей - герой! І ми маємо завжди пам'ятати їхній подвиг! Пам'ятаймо історію України!

З Благовіщенням, Україно!

Благої вісті нині прагне кожне українське серце і наші славні воїни, великі «маленькі» українці цю благу вість про перемогу в цій страшній війні з каzaпським мороком її наближають.Благовіщення в християнській традиції - це день, коли віруючі згадують про новину, яку дізналася Діва Марія від Архангела Гавриїла. Він з'явився Марії в містечку Назарет, коли вона набирала воду з джерела, та повідомив, що діва народить Сина Божого. Через 9 місяців Ісус з'явився на світ.За старими нашими віруванням у цей день грім і блискавка прокидаються після зимового сну, будять землю, пробуджуючи в ній життєві енергії. Якраз на Благовіщеня Бог благословляє землю «і всяке дихання» або — як кажуть гуцули: «Бог вкладає голову в землю, щоб її розігріти, і від того будиться вся живина, що спала в землі: муравлі, жаби, гади…».В цей день наші предки колись вшановували такого собі Благовісника, будителя землі та володаря сонця. Та наша земля цьогоріч прокиналася ще 24 лютого і збудила її не Божа благодать, не Благовісник, а збудило каzапське зло. Мабуть і Благовісника воно розгнівало. І він тепер точно разом з нашим воїнством воює проти мороку.«Благовісник старший від Великодня» - кажуть в народі. І цю приповідку Іван Франко пояснював, згадуючи своє рідне село Нагуєвичі, де ним була записана ось така цікава бувальщина. Начебто одного разу співпали по даті святкування Великодня та Благовіщення. І коли таке ставалося, «то насамперед треба відправити службу «святому Благовісникові», а тільки тоді можна починати Воскресеню… якось забули се зробити, відчиняють хрестом церковні двері, чекають на схід сонця, щоб зачинати воскресну утреню, а тут сонце не сходить. Чекають, чекають, уже й перелякалися, а сонце таки не сходить. Тільки тоді пригадали собі, що забули відправити…святому Благовісникові. Відправили — і зараз розвиднилося».У церкві в цей день святили проскурки і кожен брав стільки – скільки треба. А святили, зазвичай багато. Тому що, за народними віруваннями якраз ця благовіщенська проскурка дуже помічна. Товчену на порошок благовіщенську проскурку хлібороб змішував з землею і сіяв по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала». А ще її заривали у землю посеред поля:  щоб град посіву не побив. Годуючи бджіл, пасічник висипав в мед потерту на порошок благовіщенську проскуру — «щоб бджоли роїлися». Хворому на пропасницю давали благовіщенську проскурку, як ліки. Назагал, благовіщенська проскурка, галузка посвяченої верби, стрітенська вода вважалися чарівними, а тому їх зберігали на божнику поміж святими образами.Про благовіщенські традиції можна писати багато. Але в усьому цьому розмаїтті проглядається одна важлива думка: Благовіщення – свято відродження життя, котре не спинити, тому що земля, благословенна сонцем, родитиме, пташка гніздо витиме, добро перемагатиме. Ті, хто нині прийшов на нашу землю з лихими намірами, московські виродки, хто воює проти людяності - вбиваючи, плюндруючи, спалюючи, той воює  і проти благості Божої, не тільки всі людські закони поламавши, а й Божі. Хто він? Нелюд, істота, потороча? Це все разом і ще чисте зло. І тому має бути стертий з лиця земля не тільки рукою воїна-українця, а й рукою Божою. Попросімо в цей день і в нашого Благовісника допомоги. Нехай він боронить наші оселі, нехай нещадно поливає голови ворогів наших небесним вогнем, знищує, спалює, і попіл від них вкладає в землю. Слава Україні🇺🇦!Смерть ворогам!

З днем народження, Кобзарю!

 

9 - 10 березня ми відзначаєм Шевченківські дні − дати народження і смерті поета, який став головним українським пророком і народним символом.Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру.Велич Шевченка полягає в тому, що він зумів повернути нам свою національну гідність і необхідність боротися за свою рідну, єдину країну. 

Його безмежна любов до українців і України проявлялася в тому, що він навчав і переконував нас про можливість щасливого життя тільки в своїй незалежній державі, адже в історії України ще не було людини, що зробила б такий велетенський вплив на уми і серця своїх співвітчизників. Він не був полководцем, але його слово змобілізувало сотні полків, дивізій, цілі армії, підняло до збройної боротьби мільйони українців, здобуло не одну визначну перемогу на полі бою. Він не був дипломатом, проте широта його поглядів, вклад у світову літературу та мистецтво, а головне світоглядні ідеї загальнолюдських братерства та любові, що базувались на християнських цінностях, здобули для України та українців належне визнання та пошану серед світової спільноти. Сьогодні, в криваві дні для України, ми згадуємо видатного українця, поета, письменника, художника, незламного патріота України, який прославив своє

ім’я і свою державу на весь світ. Він став символом незламності та незалежності України, народним Героєм і ватажком боротьби за свободу. Сьогодні, як ніколи актуальна поезія Т. Г. Шевченка, бо саме у ці дні звершується пророцтво Великого Кобзаря! Тож читаємо і надихаємося пророчими віршами, єднаймося і перемагаємо!Слава Україні - Героям - Слава!

Побачення з книгою

  Де є любов, там є життя... 👩‍❤️‍💋‍👨Дня закоханих, який відзначається 14 лютого, в нашій бібліотеці представлено книжков-ілюстративну виставку «Я люблю читати». 📚🥰 Ми підготували для вас добірку книг про найкрасивіші історії кохання... 💕

Кохання, що може приносити радість і біль, спонукає творити та нищити, мріяти й зневірюватися. Любовна література ,завжди користувалася та буде користуватися величезною популярністю. Тому,що кожна людина бажає бути коханою. У всі часи і на всіх континентах воно надихає митців! Письменники будують цілі світи довкола нього! Книги про кохання займають гідне місце на книжкових полицях книгоманів! І кожного року їх стає дедалі більше. Для прихильників романтичної прози пропонуємо новинки з колекції літератури, отриманої нами від Український інститут книги. Щаслива і трагічна, ніжна і холодна, вічна і скороминуща – любов може приймати абсолютно будь-які форми. Про

неї читали і будуть читати до тих пір, поки живе людство. Адже кохання – єдине, що пронизує кожну клітинку Всесвіту. У цій добірці ми зібрали книги про любов, які однозначно доторкнуться до струн вашої душі, змусять посміхатися від щастя, а іноді і вдосталь поплакати. Нехай у вашому житті завжди будуть люди і книги, які варті вашої любові! З подвійним святом наші любі книгомани! 

                                                                                                                                                                                                                                                  
                               

Гірка пам'ять Голокосту …

 

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. У цей день Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту, однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя. У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію №  60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі. Голокост – слово, в якому закодовано мільйони жахливих смертей безневинних людей. Людей, яких позбавили всього людського інші люди за вказівкою однієї людини. Хіба цьому можна знайти якесь пояснення? «У нас нема більше нічого свого: у нас забрали одяг, взуття і навіть волосся; якщо ми заговоримо, нас не слухатимуть, а якби й слухали, то не зрозуміли б.

У нас заберуть навіть ім’я – а якщо ми захочемо його зберегти, то нам доведеться знайти у собі силу це зробити, зробити так, щоб за цим ім’ям стояло щось від нас, від нас таких, якими ми були колись» - це слова Прімо Леві, автора книги «Чи це людина». Саме цьому трагічному явищу, найжахливішому злочину проти людяності присвячено  книги – документальні та художні, які є в нашій книгозбірні. Серед них  і новинки від Українського інституту книги. Запрошуємо відвідати бібліотеку та  ознайомитись з книжковою виставкою «Голокост. Цього не можна забути». Також нагадаєм усім, що потрібно вшановувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї. Адже сьогодні ми, нове покоління, повинні берегти пам’ять про Голокост. Пам’ятаємо минуле заради майбутнього кожного знас!  

Україна - це ми!

 

22 січня День Соборності України відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. Цей день уввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Щороку в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу. Саме 22 січня 100 років тому було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської  Народної  Республіки. Офіційно ж в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Це свято нашої країни, яке підкреслює, що сила нашої держави в єдності та ми всі – один народ і ніякі кордони не зможуть нас розділити. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його - означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу!  Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети - процвітання соборної,  незалежної, демократичної, могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.Хочете знати більше про історію рідної землі?! То ця чудова добірка книг саме для вас!

Хай Новий рік, Різдво Христове, Вам подарують дні казкові!

 Сьогодні Різдво Христове  святкує увесь світ. У кожній країні існують свої унікальні традиції святкування, які передають національний колорит, дух народу, його звичаї: традиційні страви, музичний фольклор, святкову атрибутику.В Україні свято Народження Ісуса Христа поєднало в собі вірування наших предків, які з покоління в покоління передаються нащадкам. До різдвяних  святкувань належить: Святвечір, Різдво Христове, Свято св. Василія Великого, Водохреща та ін.З нетерпінням, надіями та сподіваннями всі чекають на зимові новорічно-різдвяні свята. Це найчарівніший час року, коли люди поринають в атмосферу дива і дарують собі та своїм близьким незабутню казку. Сьогодні ми представляємо яскраві дитячі книги про Різдвяні свята. Це чудова можливість поринути в світ казок та дивовижних історій, які дарують нам новорічні свята. Різдво — це символ нескінченної любові, світла і радості! Тому і книжки, які ми отримали напередодні новорічних  свят від Українського інституту книги, нагадують: поки є Різдво — нічого не втрачено! Вітаємо усіх зі світлим святом! Нехай трепетна мить народження Спасителя торкнеться душі кожного. Бажаємо миру в світі, миру та спокою в наших душах, тепла, добра, затишку, злагоди. Нехай лунає дзвінка коляда,  сповіщаючи про народження Ісуса Христа. Нехай вона звеселяє наші душі! Зі святами вас, шановні читачі та приємного читання!