24 квітня 2020 р.

Лицар рідного слова

24 квітня 2020 року минає 100 років від дня народження талановитого поета та письменника Д. Г. Білоуса.  «Моя біографія, друзі, сягає в далекі ті дні, коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні» – так не без гумору про себе розповідав Дмитро Білоус, ім’я якого відомо кожному, хто шанує красу літературного слова і творчість цього талановитого поета, перекладача, фольклориста. Серед багатьох знаних письменників лише деякі могли би пишатися тим, що за життя створили навколо себе унікальний світ духовних цінностей. Дмитрові Білоусу пощастило створити такий дивовижний світ. Він був одним із тих письменників, володарів
того безцінного скарбу, про який не можна казати в минулому часі, бо цей різноманітний оригінальний світ поезії й сьогодні привертає до себе увагу величезної людської аудиторії – від дітей до видатних вчених. Уже в зрілому творчому і життєвому віці письменник починає писати для дітей і досягає неабияких успіхів. Його книжечки «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і
безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі», «Сад на Лисій горі», «Веселий Кут», «Гриць Гачок» залюбки читала і читає наша дітвора. Бо в них є конкретні життєві ситуації — цікаві, повчальні, кумедні.Письменник любить деталі, любить точні знання. Юний читач завжди дізнається з його віршованих новел про щось нове, невідоме. Достовірність, точність є необхідними у книжках для дорослих, а для дітей — тим паче. А вершиною дитячої поезії Д. Білоуса стала збірка «Диво калинове», удостоєна Національної премії імені Т. Г. Шевченка, та її своєрідне продовження — збірка «Чари барвінкові». В одному з інтерв’ю Дмитро Григорович сказав: «Не хочу здаватися ні кращим, ні гіршим. Хочу бути самим собою. А ще ніколи не боявся чорнової роботи». Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, літературних премій імені Лесі Українки та Максима Рильського, автор талановитих книг для
дорослих і малечі, перекладач — Білоус завжди залишався надзвичайно скромною і делікатною людиною. Він ніколи не шкодував себе для людей і добрих справ. Велику, благородну й конче потрібну справу робив Дмитро Білоус: вчив любити рідний край, знати, відчувати багатство і красу нашого «дива калинового» – рідної мови, шанувати рідномовну молитву та прадавні свята. 13 жовтня 2004 року на 85 році життя полинув сивим журавлем понад своєю рідною Сулою у вічність знаний, шанований, неперевершений Дмитро Білоус.

23 квітня 2020 р.

Світ шанує книгу



Книжковий світ – то особливий світ.

Він, як магніт, притягує до себе.
Коли читати вмієш з юних літ,
Для тебе книга – це безкрає небо.
О. Афонін

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, мудрим, щоб пізнати навколишній світ розумом і серцем? Цього ніхто не знає, бо читати потрібно завжди.

Давайте і ми долучимося до святкування цієї події - візьмемо свою улюблену книжку і поринемо у дивовижний світ прекрасних знахідок і відкриттів!


Любов до книги починається з дитинства і продовжується протягом усього життєвого шляху. Ще давні єгиптяни казали, що «книги роблять людську душу благородною, а розум сильним». Минуло багато років із того часу, а це твердження залишається актуальним і донині.Сьогодні, 23 квітня, у 190 країнах світу 

 вшановують Всесвітній день книги і авторського права. У квітні 1995 року Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала свято, яке щорічно відзначають із 1996 року. Головна його мета – привернути увагу як державних органів, так і широкої публіки до книг як джерел отримання знань, засобів комунікації, які залишаються основою активної освіти й критичного мислення, незважаючи на стрімкий розвиток більш складних джерел інформації. Кожного року за ініціативою ЮНЕСКО обирається Всесвітня столиця книги. Книжковою столицею світу 2020 року стало місто в Малайзії Куала – Лумпур. Його було обрано через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення. У цей день проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених творів, акції на захист книги, фестивалі читання.


21 квітня 2020 р.

ВІРШІ ПРО ВЕЛИКДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ


Великдень – найвизначніше весняне свято, свято любові, світла та добра. У цей Величний день християни святкують перемогу світла на темрявою, життя над смертю, добра на злом. Відродження природи навесні дуже гарно поєдналося з християнською вірою у воскресіння після смерті. Звістка про Христове воскресіння дарує радість і надію. Весняне пробудження природи – це час, коли після довгої безколірної зими нарешті світ вкривається барвами. І як не радіти тим кольорам, тому теплу, тим змінам на краще. Щоб розділити з вами радість цього свята, пропонуємо  добірку  віршів про Великдень, адже вони дуже добре передають дух свята, настрій та його значення для православних християн.

ВЕЛИКДЕНЬ

Хати мов писанки барвисті,
І писанки - на рушнику.
Світ у вербовому намисті
Та у вишневому вінку.
Великий день, теплом написаний,
З дзвіниці дзвінко пролунав.
І сонце котиться, мов писанка,
Яку Всевишній розписав.
Надія Гуменюк


Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес…
Збирайтесь, діти, нум співати:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
 Леонід Глібов
 Писанки
Спекла мама на Великдень
біленькі паски,
а я куплю собі краски,
спишу писанки.
Розпишу я на писанках
квітки, ялички,
розмалюю, роздарую
межи сестрички.
А братові маленькому
дам писанки дві,
щоби ними карбулявся*
в шовковій траві.
Марійка Підгірянка

 Великодні дзвони
В небі, в зоряній безодні,
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б’ють, дзвонять тон у тон;
З ними дума в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьма заслон. Гаснуть зорі.
Знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон.
Вся земля — святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі
Заборон.
Грицько Чупринка
Писанка
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.

Щоби моїм убранством
Втішалися малі,
Мене кладуть на свято
На пишному столі.

Без мене наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
Олександр Олесь

 Писанки
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п’ятій – рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
Степан Жупанин

Великодні писанки
Що за дивні яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги — барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки…
 Чи здогадуєтесь, діти
Що це? Певно — писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки, —
Як весняні квіточки!
                                                                     Леонід Полтава


ВЕЛИКДЕНЬ 
На столі – духмяна паска,
А круг неї - писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні - весна.
Платон Воронько



20 квітня 2020 р.

Котилася писаночка з гори на долину


ВЕЛИКДЕНЬ

Хати мов писанки барвисті,
І писанки - на рушнику.
Світ у вербовому намисті
Та у вишневому вінку.
Великий день, теплом написаний,
З дзвіниці дзвінко пролунав.
І сонце котиться, мов писанка,
Яку Всевишній розписав

Надія Гуменюк

Котилася писаночка з гори на долину,
Прикотилась прямісінько до нас у гостину,
А за нею йде Великдень, несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, всім дарує радощі і   
ласку.   
Відчиняймо воротонька, 
гостоньків вітаймо,
"Христос воскрес!"
 усі разом мерщій заспіваймо!


19 квітня 2020 р.

Співає жайворон з небес: – Христос воскрес! Христос воскрес!





 Співає жайворон з небес:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
У небо дзвін гуде з села:
– Христос воскрес! Йому хвала!
В проміннях сонячна блакить:
Христос воскрес! Його хваліть!
Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
– Воскрес Христос – Господній Син!
Радіють діти у вінках:
– Христос воскрес на небесах! 
І вся земля, мов той вінок,
з чудесних трав, дітей, квіток…
І в серці радість через край:
воскресли поле, річка, гай,
і лине пісня до небес:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
Катерина Перелісна

19 квітня християни відзначають Великдень – найбільше церковне свято.
Цього дня ми святкуємо воскресіння Христа та дарування нам життя і вічного блаженства. Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – свято зі свят і торжество всіх торжеств. З усіх великих християнських свят церковного року воно найбільш давнє, урочисте й радісне. Великдень символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід. Світле Христове Воскресіння – дуже важлива подія для кожного християнина. Коли настає це свято люди вітають один одного радісним вигуком "Христос Воскрес!", на що завжди у відповідь чують – "Воістину Воскрес!". Традиційно у ніч світлого Христового Воскресіння всі віряни йдуть до церкви на

великоднє Богослужіння. Своєю красою та урочистістю воно покликане відобразити радість і глибокий духовний зміст цього найбільшого християнського свята.  З нагоди Великодня господині печуть смачні паски – солодкий здобний хліб, приправлений родзинками, курагою чи цукатами. Ще одним обов’язковим елементом святкової великодньої трапези є крашанки та писанки – фарбовані і, відповідно, розмальовані курячі яйця. "Христос воскрес!" – лунає на світанку. Вітати одне одного – христосуватися – люди починають відразу після пасхального богослужіння. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках. Вітаємо зі Світлим Христовим Воскресінням. Світла і добра, благополуччя і процвітання, віри і любові вам. Миру і щастя дому вашому, Вам, рідним і близьким. Христос Воскрес!

                                                                Леонід Глібов


ПИСАНКА
Маленькії дітки, бувайте здорові,
На крильцях весни я прибув.
Збирайтесь послухать моєї розмови:
Я писанку вам роздобув.
Орлята-синочки, чечіточки-дочки,
Цілісіньку ніч я не спав,
Мережечки всякі, кругом поясочки
Та ще й золотцем малював.
Чудове яєчко, маленький замочок
У дверечки я приладнав,
Не простий білочок, не круглий жовточок
Всерединку я заховав.
Лежать там рядочком дві Божії квітки -
То розум і правда свята.
У першую квітку - голівку вбирайте
І добренько буде вам жить,
А другу до серденька ви прикладайте,
                                                                  І будуть вас люди любить.













12 квітня 2020 р.

Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень



На шостий седмиці Великого посту починається Вербний тиждень, який закінчується православним святом – Вербною неділею.
Це перехідне свято, що не має фіксованої дати, оскільки вона повністю залежить від Великодня і приходить рівно за тиждень до святкування Воскресіння Христового. Згідно з переказами, цього дня Ісус відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в’їжджав у місто на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи “Осанна!”. Таким чином, Ісуса народ визнав Месією, а також це подія – символ входу сина людського до Раю.

Саме Вербна неділя, як свято, вважається одним з найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву – Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися пухнасті сережки. Так ми і отримали Вербну неділю. Звичайно, в цей день проводиться богослужіння. Але в
Вербну неділю воно особливе – люди повинні були взяти з собою гілочки верби. Це робиться в честь того, що Ісус увійшов у Єрусалим. І кожен, хто прийшов до церкви в цей день, повинен простояти до кінця богослужіння із запаленою свічкою. А, мабуть, найголовніша традиція цього свята також пов’язана саме з вербними гілочками. Люди обов’язково намагалися їх освятити в церкві. Зазвичай священики роблять це вже в кінці самого богослужіння, після того, як буде прочитано Євангеліє. Саме ці гілочки і символізують перемогу життя над смертю, тому бажаючих освятити їх зазвичай дуже багато.До речі, викидати ці гілочки ні в якому разі не можна, коли вони зовсім зів’януть їх прийнято спалювати.
Народні та церковні традиції Вербної неділі все-таки перетинаються, але деякі важливі відмінності існують. Наприклад, люди намагалися ще в Лазарову суботу на світанку добути гілочки верби. Їм вдавалося знайти молоді дерева і зрізали їх. Але не можна було робити це у кладовища і чіпати дерева, у яких були дупла. А гілки, які встигли освятити ставили вдома, як прикрасу. Вважалося, що вони будуть оберігати будинок і всіх, хто в ньому живе.


Марія Хоросницька

Вербна неділя
Тоненьким прутиком
вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день Великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!


5 квітня 2020 р.

Смачна книга


Надворі весна, тому своїм маленьким читачам і їхнім батькам радимо  вітамінний український борщ. А рецепт- у цікавенній книжці улюбленої письменниці наших читайликів Зірки Мензатюк-"Зварю тобі борщику".
Коли її читаєш-слухаєш-дивишся, то слинка котиться і хочеться скуштувати запашного борщу, смачнючих вареників, солодких млинців та інших українських страв, які живуть не лише на столі, а й у смачних казках Зірки Мензатюк. Книжкові вітамінчики від Зірки Мензатюк. Чудесні, яскраві малюнки, цікава обкладинка, і, безумовно, захоплюючі тексти пані Зірки переносять читача у казковий світ, де живе Олеся зі своїм братиком Івасиком.
Власне, прочитавши таку неповторну книгу, діти точно більше не будуть вередувати, що не хочуть їсти, як і й Івась, коли голубці у нього перетворились у голубів, і полетіли через вікно... Більше того, діти дізнаються чимало страв і їх назв української традиційної кухні, познайомляться з ними ближче, «відчують їх
на смак». Тому всім рекомендуэмо цю «смачну» книгу!      Ця чудова книга є в нашій книгозбірні і після закінчення карантину всі бажаючі зможуть взяти її, щоб почитати вдома. А наразі пропонуємо  за цим посиланням https://www.youtube.com/watch?v=kjTndHRJ4MY&t=2s
 послухати "Казку з татом", яку читає Володимир Горянський і відразу на кухню, готувати та смакувати.