20 лютого в
Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги,
сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Євромайдану,
захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське
майбутнє нашої країни. В
той день Україна втратила найкращих синів, але отримала справжню незалежність,
змінила хід історії та врятувала європейську цивілізацію. У цьому довгому
списку загиблих за гарне майбутнє нашої держави стали і герої
Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом у 2014 році,
заплативши за перемогу надвисоку ціну — власне життя. Про ті трагічні події, які відбулися на Майдані взимку 2014
року, про тих, хто загинув за честь, за волю, за право бути народом і увійшов в історію як
Герой Небесної Сотні йшлося під час години спілкування «Україна понад усе», яка
пройшла в бібліотеці для дітей з учнями
7-х та 9-х класів.
Завідуюча бібліотекою
розповіла присутнім про найстрашніші події, які відбувались 20 лютого в «Чорний
четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією.
Людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію,
почали без розбору обстрілювати снайпери. Того дня загинула найбільша кількість
людей. Серед них були і наші волиняни: Сергій Байдовський,
Едуард Гриневич, Іван Тарасюк, Василь Мойсей. Хвилиною мовчання присутні
вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. Серед тих, хто відстоював волю і
гідність українців в серці Києва на Майдані був і наш односельчанин, випускник школи 1999 року Білітюк Василь Васильович. В
дні протистоянь Вася був побитий
«беркутівцями», але не зламаний духовно. Саме з Майдану почалася його боротьба за нашу
незалежність, рівність. Учасник Революції Гідності продовжив свій шлях боротьби
за визволення України від російського агресора в зоні проведення бойових дій у
складі добровольчого батальйону «Айдар» і віддав найцінніше, що є в людини –
своє життя. Він загинув за
цілісність і суверенітет нашої держави, за світле майбутнє нашої країни.
Майбутнє, в якому йому не судилося жити.
Про те, яким був Вася, його дитячі та
юнацькі роки, що саме спонукало вступити в ряди Миротворчого корпусу а згодом
відправитись на війну розповіла мама Василя – Раїса Максимівна, яку ми
запросили на зустріч. І хоч хвилювання давалося взнаки, та вона не тільки
ділилась спогадами, а й звернулась до дітей з проханням пам’ятати про подвиг
Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, адже вшанування їх світлої пам’яті —
це не просто наш святий обов’язок, це наша дяка і гордість за справжніх героїв,
за тих, хто не пошкодував життя заради нас
з вами, заради
нашого майбутнього. Раїса Білітюк також висловила
свою материнську вдячність всім, хто стояв на Майдані та нашим
бійцям, які захищають нас на Сході і всім тим, хто підтримував та допомагав
їм. Діти мали змогу
переглянути книжково-ілюстративну
виставку «Небесна
Сотня. Герої не вмирають», оформлену в бібліотеці та фотографії з
сімейного архіву Раїси Максимівни, на яких зображений її син.
Спасибі всім, хто відстояв Майдан, хто був і зараз знаходиться в зоні проведення бойових дій за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму! Прагнення жити в оновленій країні об’єднало цих людей. Кожен з них хотів жити, любити, втілювати свої мрії в життя. Вони пожертвували усім цим заради нашого з вами майбутнього. Вони вічно будуть жити у наших серцях та пам’яті, адже Герої не вмирають.
Спасибі всім, хто відстояв Майдан, хто був і зараз знаходиться в зоні проведення бойових дій за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму! Прагнення жити в оновленій країні об’єднало цих людей. Кожен з них хотів жити, любити, втілювати свої мрії в життя. Вони пожертвували усім цим заради нашого з вами майбутнього. Вони вічно будуть жити у наших серцях та пам’яті, адже Герої не вмирають.