18 травня 2017 р.

А над світом українська вишивка цвіте



Україно, одінь вишиванку,
Пригадай, як колись було.
Ії гордо носило місто,
І пишалося кожне село.

Україно, носи вишиванку,
В будні і свята носи.
Бо ніде не знайдеш більше в світі
Неповторної диво краси.
   18 травня в Україні вже ось який рік поспіль відзначили День вишиванки. Це гарне свято, під час якого до чудових весняних квітів, що дарує нам природа, українці додають й яскраві барви етнічного вишитого одягу. Свято вишиванки хоч і не так давно започатковане, але досягло протягом останніх років особливої уваги і розквіту. Ініціатором створення свята, присвяченого українському традиційному вбранню, стала письменниця, поет, журналістка та громадський  діяч – Леся Воронько, яка запропонувала відзначати День української вишиваної сорочки. Отже, тепер кожен третій четвер травня,  ми вдягаємо  це чудове вбрання – барвисте творіння жіночих рук демонструючи цим своє українство, приналежність до своєї нації, що зберегла не тільки свої традиції й ремесла від знищення, а й саму себе. Наша бібліотека також долучилась  до відзначення Дня вишиванки— всеукраїнського свята національної єдності, покликаного зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння національної вишитого одягу та об'єднати українців.
У цей день працівники бібліотеки вирішили не просто вбратися в національний одяг, а й провели свято вишиванки «А над світом українська вишивка цвіте» з учнями 4-А класу Заболоттівської  НВК-дитсадок І-ІІІ ст. Завідуюча бібліотекою для дітей розповіла присутнім про історію вишиванки, її розмаїття, призначення та застосування в побуті а також про чарівні властивості орнаментів,  їх
значення та
про різноманітність кольорової гами українських народних вишиванок. Юні читачі бібліотеки, одягнені у вишиті сорочки, читали вірші, присвячені українській вишиванці та виконали пісні: «Мамина сорочка»,  «Вишиванка». У читальній залі була підготовлена 
книжкова виставка – перегляд «Вишиванка – символ Батьківщини, дзеркало народної душі», на якій представлені книжки, журнали, альбоми, що знайомлять з традиціями створення і носіння вишиванок, сучасними тенденціями в їх оздобленні, розповідають
про історію української вишивки та  її значення.  Народна вишивка - це мистецтво, яке постійно
розвивається. 
Та й сорочка-вишиванка сьогодні стала модною, її вдягають на свято і в будень, від малих дітей до людей поважного віку. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з нас, адже в ній – тепло рук рідної нам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають нас, в ній – сила, тепло, життя. І коли все це
вишите власними руками з любов’ю і добром, то в домі панує затишок, любов, хороша і благодатна аура.
Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси а ще й для того, щоб зберегти наш рід. А головне показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію. Ми з вами усі українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.    
Як правило, вишиванку ми вдягаємо в святкові дні! Сьогодні особливий день саме тому, що в кожній області, в кожному місті і містечку українці об’єднанні! Нас поєднало велике  почуття поваги і любові до українських національних традицій, до країни, один до одного! Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах!

14 травня 2017 р.

Хай сяє сонцем слово «Мати» - таке незгасне, вічне і святе



Мама, мати, матуся! Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним ми звертаємось до найближчої людини.  Мама - це турбота, мама - це ласка, мама - це любов і доброта. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. В тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Це вони відкривають дитині світ. Їх очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах.  Серце матерів - доброта і мудрість. Це вони вчать любити людей. Руки матері невтомні. Це вони дають перші уроки праці. Там, де ступає матуся, здається, стає тепліше, піднімаються трави, розцвітають квіти, радісно щебечуть пташки. По-особливому дерева там ростуть, опустивши свої віти до матінки-землі, віддаючи данину шани і поваги. А інші здіймають віти до сонця, ніби прославляючи ім’я Матері! 
Піснями, віршами, щирими словами славили наших матусь під час святкового концерту до Дня Матері. А ще – чудовими роботами вихованців спеціальної школи-інтернату, які були представлені на книжково-ілюстративній виставці «Хай сяє сонцем слово «Мати» - таке незгасне, вічне і святе!», яку було організовано
нашою бібліотекою. Всю любов та теплоту свого серця вкладали діти з особливими потребами в свої роботи, вітаючи дорогих неньок  із святом. Кожен вишитий хрестик, кожен порух пензлика був зроблений з думкою про матусь. На календарі  сьогодні – Свято Матері. Піднесіть її до небес і пам’ятник возведіть їй такий, щоби схилив коліна перед нею увесь світ; возвеличуйте її у свята і в
будні, в поезії і в прозі, у піснях і картинах. Нехай вона буде щасливою, бо без неї нема життя на землі.
Відновимо Свято Матері у наших душах. Самі для себе. Для наших родин. Нехай це весняне свято нас зігріє, об’єднає і згуртує! Щастя, здоров’я, добробуту та любові всім вам, дорогі Матері!
    


12 травня 2017 р.

Берегиня роду людського

                                                       
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо…
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
 
         Марія Пономаренко
У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до конгресменів та Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі. Вперше в Україні, в Галичині, це свято відзначалося в 1929 році. У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.. Після 1939 року це свято було заборонене. Але відновлюється Україна, а разом з нею і ті свята, які були дорогими нашому народові. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.
Цього року ми відзначаємо його 14 травня.   Мама!  Найпрекрасніше слово на землі. Це перше слово, яке вимовляє людина, звучить на всіх мовах світу однаково ніжно. У мами найдобріші очі та найлагідніші руки, вони все вміють. У мами найвірніше серце — у ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим.  Велика любов
до мами знайшла відображення у прозових творах,  поетичних рядках. Образ найріднішої  нам людини оспіваний в піснях, на полотнах художників. Про це розповідає викладка літератури  "Берегиня роду людського" організована в нашій книгозбірні.  Книги, представлені на ній, познайомлять  з історією свята,  з традиціями святкування в різних країнах, легендами, оповіданнями та поетичними рядками про маму. Від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх
святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.