29 січня 2018 р.

Нас тут триста, як скло, товариства лягло!



Сьогодні, 29 січня, виповнюється 100 років, як українські студенти-вояки у бою під Крутами ціною власного життя зупинили переважаючого за чисельністю та озброєнням ворога – більшовицьку армію, яка фактично наступала на українську державність. Серед приблизно 70-100 загиблих українських воїнів – 37–39 вбитих у бою та розстріляних студентів i гімназистів.
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся один із найжорстокіших боїв в історії України.Тривав він 5 годин. Проти 4-тисячного підрозділу Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова виступив загін київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.Не зважаючи на втрати, в бою під Крутами оборонці української
державності отримали військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Бій під Крутами затримав наступ противника на Київ на чотири дні, що дало можливість українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. До полону більшовиків потрапили 27 українських юнаків з яких спочатку жорстоко знущалися а потім розстріляли.
 Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна", і решта студентів підтримали спів. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.  Сучасників тих подій особливо вразило поховання полеглих під Крутами 27 сильних в повному розквіті сил юнаків, які потрапили після бою в полон до большевиків і були ними закатовані. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло
Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Бій під Крутами – символ героїзму української молоді. Тоді холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою проти переважаючих сил ворога виступили зовсім юні, але нескорені Захисники України. Діти пожертвували своїми життями заради Майбутнього України... Але Герої Крут не забуті! Пам'ятаємо!


28 січня 2018 р.

Ніна Горик На ниточці родоводу


  В наших маленьких читайликів відбулась цікава та захоплююча зустріч з творчістю волинської  поетеси, членом Національної спілки письменників України, лауреатом літературно-мистецької премії імені Марка Вовчка, літературної премії «Благовіст», обласної освітянської премії імені Лесі Українки, заслуженим  вчителем України Ніною Петрівною Горик. З мальовничого Забужжя на Любомльщині простелилися її стежки у великий світ поезії та слова. Ми перегорнули ще одну сторінку поетичної Волині. ЇЇ авторка - поетеса, Ніна Горик - йде по світу зі своїм Словом заради добра, правди, любові. Окрема сторінка творчості Ніни Горик – дитяча поезія
Це, зокрема, книга «На ниточці родоводу», презентацію якої ми провели разом з учнями 3-А класу. Зі сторінок цієї книжки дихає Волинню, бабусиним злібом, запахом грибів та ягід волинського лісу.  Поетеса розкриває красу нашого краю, пробуджує любов до рідної землі. Адже гордість за свою націю починається, перш за все, з гордості
за своє місто, село, школу, отчий дім. Гості свята ознайомились з життєвим і творчим шляхом поетеси, її творчим доробком. Діти щиро, з любов’ю до рідного слова декламували вірші , які увійшли в книжку «На ниточці родоводу». За допомогою поетичного слова вони познайомили присутніх з дівчинкою, що йде з мамою із села Колодяжного «на службу Божу ге-ен у те село» («Лесина молитва в селі
Волошках на Волині»)
,  Тарасиком, який на гойдалці збирається добратися до зірок («Гойдалка»), боровичком-волинячком («Запросини боровичка-волинячка»), синьою хмаркою, яка «по городу в решеті носила воду» («Хмара Синя – господиня»). Яскраві метафоричні образи, чудові картини природи і
світу, спонукають почути пісеньку найменшого пташати і побачити красу березових сережок, а головне – берегти їх («Щавлеві клопоти»).
 Горик вміє передати настрій сонячного ранку, веселого дощу і парасольок, пісеньку ластівки, «відчути душу» яблуні-циганки. Доповнювала виступи дітей презентація «Ніна Горик. З любов’ю до України». Присутні прослухали пісню Світлани Кресак про Волинь на слова Ніни Горик «Гостям» та познайомились з іншими книгами поетеси, представленими на
тематичній поличці.
Ніна  та саме  з книгою «На ниточці родоводу» Усе в цій збірочці  ніби нанизано на одну ниточку – ниточку родоводу. Свій родовід, історію дідів і прадідів, а разом з тим і рідний край прагнемо  пізнати разом з маленьким ліричним геройїєм, який теж є частинкою цієї ниточки. Пам’ятаймо про свій рід, своє коріння, не обриваймо ниточку свого родоводу!

…І тепер я хочу знати,
Як жили оці
Мої прадіди завзяті –
Стельмахи й шевці…
З далини мойого роду
Приніс мене буслик.
На ниточці родоводу
Я – маленький вузлик 
(«На ниточці родоводу»)

13 січня 2018 р.

Пахне світлиця медом і сіном…



    Зараз, ми наново знайомимося з нашими українськими традиціями, українськими Різдвяними Святами! А вони, певно, найчарівніші в світі! Стародавні, різдвяні традиції, що коріннями сягають сивої давнини...Святий Миколай, калита на Андрія, Святий Вечір, дідух і кутя, Різдво, Щедрик і Щедрий Вечір, щедрівки й колядки, Меланка, Водохреща... Вертеп! Ялинка, звісно, смаколики й Різдвяні дзвоники!.. Чули Ви, любі мої читачі, дорослі та діти, про маленьких колядників? Колись давно на Україні їх було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну вістку. Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами, і люди тішилися, що до них ідуть аж три празники в гості. І все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у поколяді також були чарівні.
Завітали і до нас на різдвяні посиденьки «Котилась селом коляда»  малі колядники з святою колядою та різдвяними віншуваннями.
Пахне кутею, пахне узваром,
Пахне грибами, воском свічок.
Вечір зимовий дихає чаром,
Нині ж бо нині родиться Бог.
Так  діти душевно і щиро співали, прославляючи новонародженого Ісусика.  Весело дзвеніли дзвоники і
душа наповнювалась святістю Різдва. А більше дізнатись про традиції Різдвяних свят можна ще з книг, представлених на виставці – привітанні «Хай Різдво у вашу хату принесе добра багато», оформленій у бібліотеці. Разом з нашими читачами – колядниками бажаєм вам добра, від Різдва і до Різдва, щоб здоровям, щастям в хаті, ви були завжди багаті. Спокій в домі, сонце ясне, хай ніколи не погасне, хай у добрі проживає вся ваша родина.  Колядуйте, веселіться, бо весела днина!




11 січня 2018 р.

11 січня - Всесвітній День "дякую"




 Нас з дитинства навчають казати чарівне слово "ДЯКУЮ". Воно виражає зичливість та повагу, а тому це слово вирішили вшанувати та запровадили на його честь свято. Всесвітній День "Дякую"відзначають 11 січня за ініціативою ООН та ЮНЕСКО. Запровадили таку дату аби нагадати людям про можливість гарних манер та вміння висловлювати вдячність. В Україні цей день став святковим з 2008 року.
«Дякую» — одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Психологи кажуть, що слово "дякую" дійсно чарівне і здатне творити дива. Крім того слова вдячності здатні змінити наше життя на краще, бо вони налаштовують позитив та покращують взаємовідносини. А тому частіше кажіть «дякую» і тоді добрих справ у вашому житті буде більше. Як би там не було, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати усім, хто робить для вас добро. Дякуємо всім рідним,близьким, всім, хто дарує нам найцінніше - тепло свого серця! Дякуємо вам, наші любі читачі, за вашу любов до книги та до нашої бібліотеки, де ви завжди знайдете цікаві та розумні книжки!