На шостий седмиці
Великого посту починається Вербний тиждень, який закінчується православним
святом – Вербною неділею.
Це перехідне свято, що не має фіксованої дати,
оскільки вона повністю залежить від Великодня і приходить рівно за тиждень до
святкування Воскресіння Христового. Згідно з переказами, цього дня Ісус
відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в’їжджав у місто
на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи “Осанна!”. Таким
чином, Ісуса народ визнав Месією, а також це подія – символ входу сина
людського до Раю.
Саме Вербна неділя, як свято, вважається одним з найстаріших.
Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву –
Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними
традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали
розпускатися пухнасті сережки. Так ми і отримали Вербну неділю. Звичайно, в цей
день проводиться богослужіння. Але в
Вербну неділю воно особливе – люди повинні
були взяти з собою гілочки верби. Це робиться в честь того, що Ісус увійшов у
Єрусалим. І кожен, хто прийшов до церкви в цей день, повинен простояти до кінця
богослужіння із запаленою свічкою. А, мабуть, найголовніша традиція цього свята
також пов’язана саме з вербними гілочками. Люди обов’язково намагалися їх
освятити в церкві. Зазвичай священики роблять це вже в кінці самого
богослужіння, після того, як буде прочитано Євангеліє. Саме ці гілочки і
символізують перемогу життя над смертю, тому бажаючих освятити їх зазвичай дуже
багато.До речі, викидати ці гілочки ні в якому разі не можна, коли вони зовсім
зів’януть їх прийнято спалювати.
Народні та церковні традиції Вербної неділі
все-таки перетинаються, але деякі важливі відмінності існують. Наприклад, люди
намагалися ще в Лазарову суботу на світанку добути гілочки верби. Їм вдавалося
знайти молоді дерева і зрізали їх. Але не можна було робити це у кладовища і
чіпати дерева, у яких були дупла. А гілки, які встигли освятити ставили вдома,
як прикрасу. Вважалося, що вони будуть оберігати будинок і всіх, хто в ньому
живе.
Марія Хоросницька
Вербна неділя
Тоненьким прутиком
вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день Великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!
Немає коментарів:
Дописати коментар