На варті наших душ – Небесна Сотня

  20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Євромайдану, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє нашої країни. В той день Україна втратила найкращих синів, але отримала справжню незалежність, змінила хід історії та врятувала європейську цивілізацію. У цьому довгому списку загиблих за гарне майбутнє нашої держави стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом у 2014 році, заплативши за перемогу надвисоку ціну — власне життя. Про ті трагіч­ні події, які відбулися на Майдані взимку 2014 року, про тих,  хто загинув  за честь, за волю, за право бути народом і увійшов в історію як Герой Небесної Сотні йшлося під час години спілкування «Україна понад усе», яка пройшла  в бібліотеці для дітей з учнями 7-х та 9-х класів.

Завідуюча бібліотекою розповіла присутнім про найстрашніші події, які відбувались 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Того дня загинула найбільша кількість людей. Серед  них були і наші волиняни: Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Іван Тарасюк, Василь Мойсей. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. Серед тих, хто відстоював волю і гідність українців в серці Києва на Майдані був і наш односельчанин, випускник  школи 1999 року Білітюк Василь Васильович. В дні протистоянь Вася був  побитий «беркутівцями», але не зламаний духовно.  Саме з Майдану почалася його боротьба за нашу незалежність, рівність. Учасник Революції Гідності продовжив свій шлях боротьби за визволення України від російського агресора в зоні проведення бойових дій у складі добровольчого батальйону «Айдар» і віддав найцінніше, що є в людини – своє життя. Він  загинув за цілісність і суверенітет нашої держави, за світле майбутнє нашої країни. Майбутнє, в якому йому не судилося жити.

Про те, яким був Вася, його дитячі та юнацькі роки, що саме спонукало вступити в ряди Миротворчого корпусу а згодом відправитись на війну розповіла мама Василя – Раїса Максимівна, яку ми запросили на зустріч. І хоч хвилювання давалося взнаки, та вона не тільки ділилась спогадами, а й звернулась до дітей з проханням пам’ятати про подвиг Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, адже вшанування їх світлої пам’яті — це не просто наш святий обов’язок, це наша дяка і гордість за справжніх героїв, за тих, хто не пошкодував життя заради нас з вами, заради  нашого майбутнього. Раїса Білітюк також висловила свою материнську вдячність всім, хто стояв на Майдані та нашим бійцям, які захищають нас на Сході і  всім тим,  хто підтримував та допомагав їм.  Діти мали змогу переглянути  книжково-ілюстративну виставку «Небесна Сотня. Герої не вмирають», оформлену в бібліотеці та фотографії з сімейного архіву Раїси Максимівни, на яких зображений її син. 

Спасибі всім, хто відстояв Майдан, хто був і зараз знаходиться в зоні проведення бойових дій за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму! Прагнення жити в оновленій країні об’єднало цих людей. Кожен з них хотів жити, любити, втілювати свої мрії в життя. Вони пожертвували усім цим заради нашого з вами майбутнього. Вони вічно будуть жити у наших серцях та пам’яті, адже Герої не вмирають.