Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Світло і тривоги у вірші.
Юрій Лазірко
Яскраво і різнокольорово пройшов День
вишиванки в нашій бібліотеці. Хрестиком і гладдю, нитками і бісером, різними кольорами і в монохромі - так
були вишиті сорочки, які одягли наші відвідувачі.
З давніх часів
вишиванка для українців була не просто одягом, а оберегом – символом здоров’я,
краси, щасливої долі, родової пам’яті. Вона й нині єднає нас незалежно від мови
спілкування, віросповідання чи політичних поглядів. В цей день ми долучилися до загальнонаціонального флешмобу
«Одягни вишиванку» і запросили до себе учнів 4 – Б класу на годину
народознавства «Українська вишиванка»,
щоб поговорити про цю народну святиню. Адже українська вишивка - це «молитва без слів», а сама
вишиванка — це те, без чого важко
уявити українську культуру, побут та
історію. Кольоровими нитками вона вплетена у наші
традиції і найважливіше те, що
українська вишиванка не втратила своєї популярності і до сьогодні.
Про це та багатовікову історію вишиванки, її особливості та види, значення узорів та кольорів, про традиції та легенди, пов’язані з вишиванкою розповіли присутнім завідуюча бібліотекою для дітей та класовод Ольга Білітюк. Діти в свою чергу поділились розповідями про свої родинні реліквії та про сучасні вишиванки.
Вони щиро і зворушливо прочитали вірші про українську вишиванку.
Про це та багатовікову історію вишиванки, її особливості та види, значення узорів та кольорів, про традиції та легенди, пов’язані з вишиванкою розповіли присутнім завідуюча бібліотекою для дітей та класовод Ольга Білітюк. Діти в свою чергу поділились розповідями про свої родинні реліквії та про сучасні вишиванки.
Вони щиро і зворушливо прочитали вірші про українську вишиванку.
Побачити вишивані колишні рушники, сорочки та інший одяг, якому вже майже століття,
можна було на книжково-ілюстративній виставці «Пам'ять родоводу», яка оформлена
в бібліотеці.
На закінчення ми дітям побажали, щоб вони любили і берегли свої вишиванки і де б не були, завжди з гордістю носили їх. Хай ніколи не переривається та золота нитка життя, якою вишивали наші бабусі свою і нашу долю на рушниках та сорочках.
На закінчення ми дітям побажали, щоб вони любили і берегли свої вишиванки і де б не були, завжди з гордістю носили їх. Хай ніколи не переривається та золота нитка життя, якою вишивали наші бабусі свою і нашу долю на рушниках та сорочках.
Немає коментарів:
Дописати коментар