Падав сніг на поріг… Наймиліші віршики Платона Воронька

У перший день зими українці віддають шану поету, публіцисту, драматургу Платону Вороньку. Народився на Сумщині в бідній селянській сім'ї. З одинадцяти років виховувався в Охтирському дитячому містечку, де вчився в школі, обробляв землю. В роки Другої світової війни був командиром групи мінерів у партизанському з'єднанні Ковпака, потім командував партизанським загоном.

Перша книжка поезій Платона Воронька «Карпатський рейд» вийшла 1944 року, а згодом побачила світ перша книжка віршів для дітей «Три щастя». Відтоді, як з рогу достатку, з'явилось понад півсотні його збірок для малих читачів: «Читаночка», «Ярик-школярик», «Казка про Чугайстра», «Облітав журавель» та інші. «Поезія і дитинство – це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його

вірші пронизані усмішкою, зігріти лагідною добротою… Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість – він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!» – так сказав про поета Анатолій Костецький.

На його віршах виростають цілі покоління української малечі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, мовби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід

Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та багато-багато інших. В них живе справжня поезія, живе краса життя і слова. Їм властива простота (ні, не спрощеність!) і виразна мелодійність. Тому-то діти їх залюбки читають,легко запам'ятовують й охоче декламують. Платон Воронько народився у перший день зими. Може саме тому його зимові віршики такі веселі? Пропонуємо згадати наймиліші з віршиків, написаних Платоном Вороньком.

Кожушок

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати.
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.

 Гра у сніжки

На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг
І знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.

Ой, весела гра у сніжки.

Дідів портрет

Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку
Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся:
— Все, як слід:
Шапка, вуса, борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зліпили діти!
Вмить зібравсь
Омельків рід:
— Справді, з баби вийшов дід!

Кіт не знав

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ

Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ
У моєї донi
Оченята соннi,
Рученьки, мов з вати, —
Доня хоче спати.
Нiч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.

ПРО БИЧКА І ЇЖАЧКА

По дорозі біг бичок,
Бачить — лізе їжачок.
Як лизне його бичок,
Поколовся — та в бочок.
Їжачок сміється: «То-то,
Не бери всього до рота!»

КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня —
Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
— Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.
Кошеня кричить: «Ніколи!
Краще я піду до школи!»

НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ

Хвалився кіт, що він убрід
Дніпро перебреде.
Та як пішов — І не прийшов,
Нема кота ніде.
І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись. ПОМАГАЙ

Через поле, через гай
Ходить хлопчик Помагай.
Бачить хлопчик: садять сад, —
Він поміг кінчити ряд.
Вмить приніс відро води
І полив аж два ряди.
Рій із пасіки пішов —
Помагай роя знайшов.
Обходивши луг і ліс,
Він в село його приніс.
За селом копали став, —
Помагай візок дістав.
Цілий день возив пісок,
Аж вищав його візок,
Помагай у труді
Знають літні й молоді.
Ось і ти часу не гай,
Будь, як хлопчик Помагай!

Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни

Голодомор 1932 – 1933 рр. став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік люди вмирали від голоду. Масштабний голод в Україні почався наприкінці 1932 року, діставши свого апогею наприкінці 33- го. Щохвилини в Україні помирало 17 осіб, щогодини втрачали 1000  хліборобів, а щодня – майже 25 тисяч українців.

Голодомор забрав близько  12 мільйонів українців, третина із них діти. Мільйони людей, які загинули у 1932 - 33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі.  Про них пам’ятають їхні діти й онуки, всі, хто вижив у той страшний час. Крім того, 26 держав світу визнали голодомор актом геноциду проти українського народу. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у

небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.  До 85-ої річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв в бібліотеці було організовано книжкову виставку – пам'ять «Пам’ятаємо про Голодомор». Юні користувачі

змогли ознайомитись з документальними книгами та статтями, спогадами свідків тих жахливих подій, художньою літературою відомих українських письменників.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1932-33 років все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним

спогадом, одним сумом, однією надією

. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв.

 

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада 2013 року розпочався Євромайдан, коли Україна зробила найважливіший для своєї історії цивілізаційний вибір. Україна обрала європейський демократичний шлях розвитку, рішуче відмовившись бути колонією імперії.  І  згідно указу президента від 13 листопада 2014 року , щорічно 21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Майдан став символом  свободи та гідності. Адже український народ показав на власному досвіді якою ціною потрібно відстоювати права держави, довів що честь і гідність є священними для громадян України.

В нашій  бібліотеці для дітей організовано  книжково – ілюстративну викладку "Герої не вмирають",  яка присвячена пам'яті героїв Майдану. Матеріали  представлені на ній знайомлять з подіями та героями Революції Гідності, яка об’єднала весь український  народ навколо високої

мети – відстоювання незалежності України, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина. Дякуємо Героям  Небесної сотні за те, що не  пошкодували життя заради нас з вами, заради нашого майбутнього! Дякуєм всім, хто відстояв Майдан за яскравий приклад мужності, сили духу, чесності і патріотизму!

Увімкни бібліотеку!

  У Волинській обласній бібліотеці для дітей відбулося свято нагородження переможців обласного творчого конкурсу «Бібліотека моєї мрії» серед учнів 1-11 класів.

Мета і завдання конкурсу – підтримка іміджу сучасної бібліотеки, розвиток творчої уяви дітей, виховання шанобливого ставлення до книги та праці бібліотекаря. Протягом січня-липня 2017 року на конкурс подали роботи понад 100 дітей з різних куточків Волині. Кожен з них представив бібліотеку своєї мрії, де багато цікавих книг, комп’ютерів у

сучасних затишних приміщеннях. Фантазіям дітей не було меж: були представлені міжгалактичні бібліотеки, бібліотеки-казкові замки, багаторівневі – із зонами відпочинку та релаксації та багато інших. А найголовніше – щоб бібліотека для дітей ПРОСТО БУЛА!!!

Бібліотека мрії....яка вона? Про це розповідали діти - переможці конкурсу. Серед них були і читачі нашої бібліотеки – учні 9- А класу Янчук Ілля та Головій Олександр,

які зайняли перше місце у номінації «Творча». Вони представили свою роботу у вигляді великого малюнка з елементами арт-буку.

«Бібліотека моєї мрії – це бібліотечний мікс з електронними та  друкованими книгами, з новітніми технологіями і живими бібліотекарями – ділились свої думками і мріями хлопці. Бібліотека – місток, який з'єднує минуле і майбутнє, вікно у Всесвіт. Тому ми мріємо, щоб поруч з традиційними паперовими книгами були віртуальні книги. Щоб можна було блукати між книжкових  полиць, а за мить за допомогою GPS навігатора, опинитись в далеких світах. Щоб можна було вдихнути ні з чим незрівнянний запах свіжонадрукованої книги і відчути солоний подих океану або свіжість лісу,

відкривши 3

D книгу, зчитати інформацію з комп’ютерних файлів і поспілкуватись наживо з берегинями всіх цих скарбів – бібліотекарями. А хранителем цього всього був книжковий янгол».  Переможців конкурсу вітали начальник управління культури ОДА Валерій Дмитрук, директор обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Людмила Стасюк, директор

обласної бібліотеки для дітей Наталія Граніч. Вони  нагородили дітей дипломами та цінними подарунками від управління культури ОДА та Волинського відділення УБА. Мріймо і ми впевнені – мрії збуваються та все буде бібліотечно!