24 листопада 2017 р.

Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни


Голодомор 1932 – 1933 рр. став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік люди вмирали від голоду. Масштабний голод в Україні почався наприкінці 1932 року, діставши свого апогею наприкінці 33- го. Щохвилини в Україні помирало 17 осіб, щогодини втрачали 1000  хліборобів, а щодня – майже 25 тисяч українців.
Голодомор забрав близько  12 мільйонів українців, третина із них діти. Мільйони людей, які загинули у 1932 - 33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинися у часі і просторі.  Про них пам’ятають їхні діти й онуки, всі, хто вижив у той страшний час. Крім того, 26 держав світу визнали голодомор актом геноциду проти українського народу. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у
небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.  До 85-ої річниці Голодомору і вшануванню пам’яті його жертв в бібліотеці було організовано книжкову виставку – пам'ять «Пам’ятаємо про Голодомор». Юні користувачі
змогли ознайомитись з документальними книгами та статтями, спогадами свідків тих жахливих подій, художньою літературою відомих українських письменників.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1932-33 років все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним
спогадом, одним сумом, однією надією
. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв.



 

Немає коментарів:

Дописати коментар