Конституція - оберіг нашої держави

 

28 червня цього року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції України – головного нормативно-правового акту держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян. Ухвалення та введення в дію Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала, що наша Конституція в частині прав, свобод та обов’язків громадян відповідає міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України. Конституція – це основний державний документ, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання

закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії. Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності,

мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права. Напередодні Дня Конституції України в бібліотеці  оформлено книжкову виставку «Конституція України – гарантія Незалежності та прав людини», деі представлені видання, що відображають найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України. В умовах війни День Конституції набуває особливого значення, адже демонструє незламність нашого народу та незалежність нашої країни. Щиро вітаємо зі святом громадян України, всіх, хто живе з Україною в серці та вірить у неї. І нехай будуть  непорушними  головні принципи Конституції – народовладдя, гуманізм та законність! Слава Україні! Героям слава!!!

Я люблю тебе, татку!

У третю неділю червня в Україні відзначають День батька — у 2025 році він припадає на 15 червня. Це особливе свято, сповнене любові, вдячності та поваги до найрідніших чоловіків у нашому житті. Це день, коли ми маємо чудову нагоду ще сказати «дякую» нашим татам, дідусям, вітчимам та всім, хто виконує важливу батьківську роль, за їхню турботу, підтримку, мудрість та безмежну любов.

З самого раннього дитинства ми відчуваємо себе в безпеці під його захистом. Тато завжди готовий допомогти, дати пораду, підтримати в скрутну хвилину. Ми вчимося у нього, як бути сильними, мужніми, відповідальними. Його поведінка та цінності формують нашу особистість. З ним можна поділитися секретами, мріями, думками. Він завжди вислухає, зрозуміє і підтримає. Тато вірить у нас, навіть коли ми не віримо в себе. Його підтримка та заохочення дають нам сили йти

вперед і досягати своїх цілей. Його любов безумовна і безмежна. Він любить нас такими, які ми є, з усіма нашими вадами та недоліками. Тато — це опора, приклад, мудрий порадник і надійний захисник. Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. З ним можна поділитися секретами, мріями, думками. Він завжди вислухає, зрозуміє і підтримає . Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день. Вкотре, День Батька в Україні відзначається в умовах жорстокої війни, розв'язаної росією. Ми змушені зустрічати це свято з болем у серці, коли

мільйони українських сімей роз'єднані, а тисячі батьків втратили життя, захищаючи свою Батьківщину.  Вони – наші герої. Вони борються за свободу та майбутнє своїх дітей, ризикуючи власним життям. Вони піклуються про свої сім'ї, дають їм надію та віру в перемогу.  Висловлюємо щиру вдячність всім українським батькам, дякує за любов, мужність, самовідданість і пропонуємо до перегляду книжкову виставку « Я люблю тебе, тату!»

Великдень іде – свято в душі несе

 

Сьогодні в умовах війни Великдень – це не лише весна, з цим святом пов’язані надії кожного українця на нашу Перемогу та відродження України. Протягом останнього тижня в нашій бібліотеці панував Великодній настрій. Щоб згадати  пов᾽язані з Великоднем народні й сімейні звичаї пропонуємо відвідувачам книжкову виставку – вернісаж « Великдень іде – свято в душі несе». Споконвіку Великдень вважається чи не найбільшим святом. Воно пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Про походження свята та народні традиції, особливості відзначення Великодня в Україні розповідають видання, які представлені на презентованій книжково-ілюстративній виставці-інсталяції . Великодні свята у кожній українській родині вважалися чи не найвеселішими і найрадіснішими весняними урочистостями. Тому готувались до них з великою старанністю і чекали їх з трепетом.

Великдень багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це - «Великий День». Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце символізувало зародження нового життя. У християнстві яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Великдень

багатий на звичаї, що походять ще з дохристиянських часів, коли народ відзначав свято привітання весни і весняного сонця. Християнська релігія багато з тих прадавніх народних звичаїв освятила, надала їм християнського значення і символіки та прийняла за свої. Такими народними звичаями є гаївки, забави, дарування писанок та крашанок. З видань, представлених на виставці, ви дізнаєтесь, що потрібно покласти у великодній

кошик, господині віднайдуть смачні рецепти пасок, великоднього печива та красиві великодні декорації для своєї оселі. Тож у ці святкові дні Воскресіння Христового запрошуємо вас до загального читального залу на перегляд книжково-ілюстративної виставки-інсталяції « Великдень іде – свято в душі несе» і ви отримаєте багато позитивних емоцій від спілкування з книжковими виданнями, представленими на експозиції. Чекаємо на зустріч з вами.

Співоча душа України

 

✍️ 25 лютого 1871 року народилася Леся Українка — славетна поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка, при народженні Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем цілого народу. Нродилася у Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки). Лариса була другою із шести дітей Косачів. Батько і мати Лесі походили зі шляхти: Петро Косач – із заможного українсько-козацького шляхетства, яке мало власний герб і після ліквідації Гетьманщини отримало права російського дворянства, а Олена Пчілка – із роду Драгоманових, що належав до козацької старшини. Навчання отримала переважно домашнє. Спочатку навчалася за програмою матері (Олена Пчілка взагалі принципово до 5 класу вчила своїх дітей вдома, українською мовою, остерігаючись, щоб російська школа їх не зіпсувала), пізніше окремі вчителі приходили до неї додому, бо через туберкульоз кісток, який діагностували в десятилітньому віці, Леся тривалий час була прикутою до ліжка. Попри це, Леся Українка досконало вивчила з десяток мов, серед яких були французька (французькою володіла краще, ніж російською), німецька, англійська, італійська, польська, болгарська, а також латина і грецька. Через хворобу Леся Українка об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті, три роки прожила в Криму, в Ялті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Критикувала «народництво» і всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі. Леся Українка разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями мала величезний вплив на розвиток феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді та незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах російської імперії. Друкувалася на сторінках започаткованого в 1887 році жіночого альманаху «Перший вінок», біля джерела якого стояли Наталя Кобринська та Олена Пчілка. Підтримувала емансипацію та жіночі рухи, які виступали за більші можливості для жіночої самореалізації. Все її життя було боротьбою: з хворобою, із суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не бути ні від кого залежною. Останні роки прожила в Єгипті та різних містах Грузії, куди переводили по службі її чоловіка, Климента Квітку.

Померла 1 серпня 1913 року в грузинському селищі Сурамі – виснажені хворобою, у неї відмовили нирки. Похована у Києві на Байковому кладовищі біля батька та брата Михайла. До кладовища труну з тілом Лесі Українки несли шестеро жінок.«Леся Українка – поетична квітка України». У день пам'ятної дати у  нашій бібліотеці експонується книжкова виставка - персоналія «Уклін безсмертній славній жінці – величній Лесі Українці», на якій представлені книги про життя та творчість видатної української письменниці.Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки, відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з її творчою діяльністю.

Єдиний скарб у тебе рідна мова

 

Щороку 21 лютого народи нашої планети святкують День рідної мови. В цей день люди нагадують один одному про те, як важливо берегти рідну мову. Адже мова -   це великий скарб нації. Мову не вигадаєш і не витвориш за рік чи два.

Вона твориться віками, тисячоліттями і творять її люди. Мудро чинить той народ, який вчиться рідної мови у дідів-прадідів, розмовляє нею, пише, співає, думає. І, звичайно, передає її своїм дітям і онукам. Кожен народ має свою мову. Якщо вмирає мова - зникає і сам народ. Тому треба любити рідну мову, берегти й захищати, як найкоштовніший скарб. Ми,  українці - щасливі, бо маємо свою державу -УКРАЇНУ і свою українську мову. Наша мова одна з найрозвиненіших у світі. Вона барвиста, співуча і лагідна. Ми можемо з гідністю пишатися нею перед усім широким світом. Наша мова прекрасна, бо писалася людьми з гарячими серцями: Г. Сковородою, Т. Шевченком, Л. Українкою, І. Франком, П. Тичиною, М. Рильський і багатьма іншими українськими митцями, які прагнули, щоб наша мова огорнула всю Україну. Українську мову забороняли 134 рази різними циркулярами, указами, постановами. Перейменовували наші міста і села, викорінювали технічну, медичну, наукову термінології. Забороняли і знищували історичні факти виникнення української  нації і мови, катували і вбивали українських науковців, літераторів, громадських діячів, які захищали і пропагували свою рідну мову. Попри всі ці жахливі речі, наша мова живе. Ми розмовляємо, пишемо,

співаємо, кохаємо, творимо українською! Хочемо дізнаватись більше про наше коріння, повертати втрачене й відновити пам'ять. Наш народ не одне століття боровся за рідну мову, за те, щоб сьогодні вона була державною. У ці важкі для країни часи коли в Україні іде війна українцям, як ніколи, важливо підтримувати свою рідну мову – словом, віршем, піснею. До цієї дати в бібліотеці створена книжкова викладка «Єдиний скарб у тебе рідна мова». Мета виставки поглибити знання дітям та виховати любов і повагу до української мови, як мови державної та материнської. Тож шануймо і любімо рідну мову, піклуємося про неї, захищаймо, розкриваємо для себе її велич і могутню силу! Та збережімо її для себе і наступних поколінь.

КРАЇНА ДИТИНСТВА ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА

 ✨📚До 95-річчя від дня народження Всеволода Нестайка, класика української дитячої літератури у пройшла година  дружнього спілкування з учнями 3-А класу. Для них ми провели «Літературний портрет: Всеволод Нестайко» .   🔰 ✨  Всеволод Нестайко був і залишається улюбленцем кількох поколінь дітей, адже його сонячні оповідання сповнені веселими і захоплюючими пригодами, яскравими персонажами, добрим гумором  та повчальними історіями  Це автор, чиї твори увійшли до золотого фонду дитячої літератури.

Він залишається не лише найчастіше друкованим і тиражованим автором, а й найбільше читаним і реально затребуваним. Книги Всеволода Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу. За його творами  знімалися фільми, що завоювали міжнародні нагороди. Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки,  премії імені Миколи Трублаїні, премії імені Олександра Копиленка. На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П’ятірка з хвостиком» був удостоєний другої премії. А в 1979 році рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. Х. Андесена, як один із найвидатніших творів сучасної дитячої літератури. 🔰 ✨

  Бібліотекарі нашої книгозбірні  познайомили дітей з біографією письменника та його творами. Учні дізналися про його непросте дитинство та творчий шлях , із  захопленням слухали, досліджували та читали нашого видатного українського автора! Всеволод Нестайко - класик сучасної дитячої літератури, який подарував дітям чарівний світ пригод у країні сонячних зайчиків, гумору та тепла. Його твори стали улюбленими не тільки дітьми , а й дорослими.У бібліотеці  оформлена викладка літератури до  дня народження письменника. "Усі діти у чомусь здібні, талановиті, вони завжди різні, чим дуже цікаві. Але, як на мене, є недолюблені – ті, яким не додали уваги у дитинстві. А саме від дорослих залежить, кого вони виростять і чи будуть їхні діти успішними та щасливими", - нехай ці  слова Всеволода Нестайка стануть настановою для всіх батьків ! Читайте і насолоджуйтесь захопливими історіями.

Свічка Голокосту не згасне!

🌐 Сьогодні міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту. ⚫️ 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма..

Слово #Голокост від грецьких слів “holos” (ціле) і “kaustos” (спалене) історично використовувалося для опису жертовного приношення, спаленого на вівтарі. З 1945 року слово набуло нового і жахливого значення: ідеологічне і систематичне державне переслідування і масове вбивство мільйонів  європейських євреїв (а також мільйонів інших, включно з циганами, дисидентами й т.д.) німецьким нацистським режимом між 1933 і 1945 роками.

Єврейські громади були знищені фактично в усіх країнах Європи, окупованих гітлерівцями, крім Данії та Італії. Євреїв або ж одразу масово розстрілювали, або спочатку “концентрували” в гетто, а потім відправляли до таборів смерті Освенцім, Майданек, Хелмно, Белжец, Собібор, Треблінка. За офіційною статистикою ООН, нацисти закатували 6 млн євреїв (1,5 млн з них були діти). Було знищено майже все єврейське населення Польщі (3 млн осіб), а також Румунії, Угорщини, Греції, Югославії, Чехословаччини, значну

частину євреїв Франції, Нідерландів, Бельгії, СРСР. За період гітлерівської окупації в Україні загинуло 1 млн 600 тис. євреїв. ⚫️  Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. 🕯️На території України під час окупації було розгорнуто цілу систему гетто та впроваджено масові розстріли єврейського населення . В результаті було винищено близько 2,5 мільйони населення. Найвідомішим гетто було Львівське (1941-1944), а найбільш масовим – розстріл у Бабиному Яру в Києві (1941-1943). Голокост – це біль, трагедія та найтяжчий злочин проти людства. Тисячі доль, зруйнованих родин та життів, де жертвами  стали більше мільйона людей на українських землях. Запрошуємо ознайомитися з літературою, яка представлена на книжковій викладці та яка розповідає про долі людей, що пережили Голокост, та про уроки історії, які ми повинні пам'ятати.