З днем народження, Лесю!

 

Сьогодні особливий день. Святкуємо 150 років від дня народження , геніальної Лесі Українки, Великої дочки українського народу, вплив та культурна спадщина котрої й досі надзвичайно цінні.     Кожен край народжує свого художника, артиста, музиканта, поета…  

25 лютого 1871 року на Волині, у сім’ї Косачів,  народилася білява, синьоока дівчинка, з душею гордою й ніжною, серцем лагідним і чистим, яку назвали Ларисою. Мати її відома письменниця – Олена Пчілка виховувала всіх дітей з любов’ю до художнього слова, музики, мови, народних звичаїв. Лариса навчилася читати у чотири роки, а грі на фортеп’яно у п‘ять. Вона багато читала, слухала пісень вбираючи в себе все те цінне, що є у книгах, піснях, легендах. У 9 років юна поетеса написала першого вірша «Надія». Мати вирішила опублікувати його і для цього обрали псевдонім.     150 років письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів

написала вона для дорослих. Але не забула й за дітей, бо дуже любила їх. З-під пера Лесі Українки народилося багато чудової  дитячої  поезії. Для дітей вона написала  вірші, казки.  Казки, які слухала Леся в дитинстві, запам`ятала. І коли виросла, написала чудову казку «Лісова пісня». Леся Українка – велика і славна дочка  України. ЇЇ люблять і пам`ятають в усьому світі. Ось і ми з вами сьогодні згадали цю велику душею, талановиту жінку. Разом з учнями 4-А створили поетичний віночок Лесиних віршів на святі “Зорій довіку поміж нас “. З великим задоволенням діти декламували вірші поетеси,  експонувалася  літературна виставка-персоналія «Уклін безсмертній жінці,

величній Лесі Українці». З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися і така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і відданість народові та Батьківщині. Ні, другої такої на світі не було. Леся – неповторна. Її життя  – це подвиг митця, один з тих подвигів, що підносять людину в очах сучасників, роблять її зіркою в очах нащадків.