Остап Вишня - чарівник сміху

Остап Вишня...  Під таким ім'ям увійшов у літературу незрівнянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко. Письменник унікальної  популярності, рекордних – мільйонних! – тиражів. Його твори добре знали навіть неписьменні. За таку до письменника цікавість деякі вибагливі критики виключали його з літератури, а диктатори – із життя. Але народна любов до Остапа Вишні була безмежна. 13 листопада виповниться130 років з дня народження Остапа Вишні, але любов  до  його  дотепного  слова  не  зменшується. 

 

З упевненістю можна сказати, що мало хто з письменників того часу був таким близьким до народу, як Остап Вишня, який ніколи не забував та не цурався свого коріння. «Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку у народу! Ви уявляєте собі : народ радісно усміхнувся! Але як це трудно!» Ці слова Остап Вишня писав про свою

літературну творчість. Але як цікаво читати його сатиричні оповідання, його іронічні усмішки, десь сміючись, а десь і впізнаючи себе, або своїх родичів чи знайомих. З нагоди 130-річчя з дня народження видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні (Павла Губенка) публічна бібліотека спільно з шкільною підготували до цієї події літературну годину

«Посміхнемось щиро Вишні». Про життєвий і літературний шлях Остапа Вишні розповідали бібліотекарі Валентина Глущук та Любов Головій. Учні читали гумор Остапа Вишні. А також мали змогу переглянути відео презентацію про життя і творчість письменника. А ще послухали усмішки

«Ярмарок» та «Дикий вепр» у чудовому виконанні народного артиста України Анатолія Паламаренка, які подарували жменю сміху всім присутнім. Життя багатогранне і складне. У ньому і радість, і сум, і щастя, і горе, а то й відчай. Важко  живеться  людині,  яка  не  має  почуття  гумору.  Тому  немає, мабуть,  українця, який  не читав би  чудових усмішок Остапа Вишні. Хоч і спіткала його доля мученика, але й після десятилітньої каторги в сталінських концтаборах і в засланні, немов той Мамай чи Байда, не перестав він "усміхатися" аж до смерті. Остап Вишня — не просто гуморист, він поет за станом душі. Слово його чарівне, веселе. І сміх його неповторний житиме вічно, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого - великого і безсмертного народу. Не забуваймо заповіту невмирущого Остапа Вишні. Сміймося на здоров’я, посміхаймося, будьмо приязними до людей.