Соняхи скорботи

Під час виступу на урочистому заході з нагоди 28-ї річниці Незалежності України президент Володимир Зеленський заявив, що підписав указ про встановлення 29 серпня Дня пам'яті захисників України. Наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом Донецької області.

Оточеним під Іловайськом українським частинам були запропоновані умови виходу з кільця. Але всупереч досягнутим домовленостям в шести кілометрах південніше Іловайська колону зустріли шквальним вогнем.  Російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці. За офіційними даними, навколо Іловайська і в самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон, 84 досі вважаються зниклими безвісти. Разом з тим парламентська Тимчасова слідча комісія з розслідування Іловайської трагедії оцінювала загальні втрати українських військ у 1000 осіб, інформує Уніан.  Саме цю дату було обрано для вшанування загиблих воїнів, оскільки 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула

найбільша кількість українських військових. До того ж, у цей час саме поспіли соняхи, але збирати їх було складно, адже в серпні 2014 року в цих соняхах, зокрема, тривали бої й залишалися загиблі українські захисники. І останнє, що бачили на цьому світі наші мужні й сміливі воїни, були золотаві голівки, повернуті до сонця, до життя. Тому сонях – символ скорботи за загиблими на Донбасі українськими воїнами.  «Іловайський котел», який забрав життя наших Героїв - земляків у літописах нашої держави залишиться як величезна трагедія. І одночасно – приклад героїзму і самовіддачі наших військовослужбовців, які повернулися додому живими. Cаме 29 серпня, коли був розстріляний так званий “зелений” коридор пекельного Іловайська, відклавши свої буденні справи, згадайте їх – тих, хто, не жаліючи свого життя, пішов захищати наше,

хто відлетів білим птахом у вічність, не докохавши, не народивши дітей, не обнявши дружину, не поцілувавши матусю, не побачивши миру, за який віддав найдорожче.Мир обов’язково настане, а загиблі Воїни житимуть, допоки ми їх будемо пам’ятати.

Схиляємо сьогодні наші голови і вшануємо пам’ять наших односельців Василя Білітюка та Леоніда Луцика, які загинули в зоні АТО за мирне небо над нами, за дитячий сміх, за нашу свободу. Наші Герої  показали, що можна бути справжніми патріотами і не боятися власної смерті, захищаючи

свою Батьківщину

. Їхні імена назавжди будуть записані у книзі життя, їх подвиг наповнює наші душі теплим світлом надії.  Світла пам’ять про наших славних земляків, які віддали найдорожче – життя за волю і незалежність рідної України, назавжди залишиться у наших серцях. Запалімо цього дня свічку пам’яті, прийдімо на могили загиблих, обнімемо за них їхніх матерів та батьків, поцілуймо їхніх дітей. Згадаймо наших Героїв, бо без них не було б нас!