Теплі вірші Платона Воронька

                                                   

 

Облітав журавель                                   

Сто морів, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

– Де найкращая земля? –

Журавель відповідає:

– Краще рідної немає!

                               Дорогі друзі!

Серед вас, мабуть, не знайдеться людини, яка б не знала з дитинства ці віршовані рядки. Їх автор –  відомий в Україні і далеко за її межами поет Платон Воронько, 105-річчя з дня народження якого відзначає українська громадськість. Народився письменник 1 грудня 1913 р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті. Учасник Другої світової війни, командир підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака.

" ... Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Микитовича Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід'ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей.

Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід'ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." – так сказав про поета Анатолій Костецький. Творчий

доробок П. Воронька вагомий. Характерною ознакою його  письменницької діяльності  було те, що він «ділив себе на двоє» – писав для дорослих і для дітей. Вірші Платона Воронька стали вже класикою української дитячої літератури. Ці вірші відрізняються звучною мовою, цікавими сюжетами, відмінними римами, добре підібраними, яскравими і зрозумілими дитині художніми образами, що вдало відповідають особливостям дитячого

мислення. Дитячі твори П. Воронька приваблюють читача своєю безпосередністю, щирістю, оригінальністю, уважним ставленням поета до дітей, умінням зацікавити, звеселити, насмішити, розчулити їх, а разом з тим і повчити, примусити задуматись над своєю поведінкою. Вірші Платона Воронька живуть між

людей, звучить на дитячих святах, вивчаються в школі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, мовби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та багато-багато інших.

         Напередодні 105-ої річниці від дня народження Платона Воронька в

нашій книгозбірні організована виставка-портрет «Теплі вірші Платона Воронька», де діти знайомляться з його творами. Тож пропонуємо зануритися у світ дитинства, веселого, сонячного, доброго, з ніжними колисковими, щирими посмішками та навіть доречними і мудрими повчаннями. Один з поетів, творчість якого по вінця сповнена дитячою радістю, – Платон Воронько.

Особлива магія його віршів – у їх нестарінні: їх читають цілі покоління.Ці віршики легко вчити навіть малюкам, цікаві історії та персонажі розвивають уяву, вміння радіти та співчувати, а теплий гумор, без сумніву, налаштовує маленьких читачів та їх батьків на чудовий настрій. Одним словом, рекомендуємо. Читаймо разом.