Місяць
травень багатий на родинні свята. Найвеличнішими
та найзворушнішими серед них для всіх українців є День матері та День сім'ї,
які святкуються в ці весняні дні. Щоб була жива пам'ять
про свій рід було проведено учнями 9 – Б класу родинне свято «Коріння
мого роду», організатором та натхненником якого стала «класна» мама Леся
Георгіївна Круглій спільно з нашою бібліотекою.
Від усієї душі діти вітали
своїх батьків та дякували їм за любов та турботу. Кожен з дитинства
несе в душі єдиний неповторний образ мами, котра завжди зрозуміє, пробачить і
буде щиро любити свою дитину. Мама – основа сім’ї, з якої
починається життя, вона
є джерелом любові, доброти та поваги. Багато теплих слів від учнів прозвучало на заході
про найрідніших людей – маму, тата, бабусю. Глущук Олена та Глущук
Богдан розповіли зворушливу
історію життя своєї бабусі – Зіни Йосипівни Глущук, яка зовсім маленькою разом
з своєю сім’єю була вивезена під час Другої світової війни на примусові роботи
в Німеччину. Неможливо без сліз було слухати ці спогади. І хоч сама Зіна
Йосипівна нічого не пам’ятає з тих часів, але трагічну історію своєї родини
вона знає напам’ять з розповідей тих,
кому пощастило вижити після бомбардування
станції Генстай – батька, брата та сестер. Вони повернулись додому, залишаючи
на чужині
найдорожчих людей - маму і бабусю,
яким не судилось повернутись на рідну землю. Зіні Йосипівні, яка виховала та навчила не одне
покоління учнів та всім батькам, присутнім на святі, з словами подяки діти
вручили запашний коровай. Не менш цікаві та хвилюючі були поетичне слово та
розповіді учнів про батьківську хату,українську піч, родинні обереги, народні
символи.
У дружній і теплій атмосфері єдиної родини проходило свято, а чудовим доповненням до
нього стали оригінальне оформлення сцени у вигляді колишньої хати з різними
старожитностями – мальованою піччю, глиняним посудом, одягом та рушниками. А ще
книжкова виставка та мультимедійна презентація «З родини йде життя людини»,
підготовлені бібліотекарями.
Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - це наш обов'язок не лише перед минулим, але й перед майбутніми поколіннями. Наші діти – наше майбутнє, вони продовжувачі родинних традицій, родовідної пам’яті. Маємо надію, що вони будуть берегти найдрібніші згадки про своїх рідних і передадуть цю пам’ять своїм нащадкам. Ніколи не переривайте ланцюжок пам’яті, який з’єднує наші покоління. І чим міцнішим буде цей ланцюжок, тим міцніше буде наше коріння, тим міцніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна.
Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять - це наш обов'язок не лише перед минулим, але й перед майбутніми поколіннями. Наші діти – наше майбутнє, вони продовжувачі родинних традицій, родовідної пам’яті. Маємо надію, що вони будуть берегти найдрібніші згадки про своїх рідних і передадуть цю пам’ять своїм нащадкам. Ніколи не переривайте ланцюжок пам’яті, який з’єднує наші покоління. І чим міцнішим буде цей ланцюжок, тим міцніше буде наше коріння, тим міцніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна.