Пахне світлиця медом і сіном…

    Зараз, ми наново знайомимося з нашими українськими традиціями, українськими Різдвяними Святами! А вони, певно, найчарівніші в світі! Стародавні, різдвяні традиції, що коріннями сягають сивої давнини...Святий Миколай, калита на Андрія, Святий Вечір, дідух і кутя, Різдво, Щедрик і Щедрий Вечір, щедрівки й колядки, Меланка, Водохреща... Вертеп! Ялинка, звісно, смаколики й Різдвяні дзвоники!.. Чули Ви, любі мої читачі, дорослі та діти, про маленьких колядників? Колись давно на Україні їх було дуже багато. Коли наставали Різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони людям радісну вістку. Срібні дзвіночки дзвеніли під вікнами, і люди тішилися, що до них ідуть аж три празники в гості. І все, що бажали у цей святковий день маленькі колядники, неодмінно збувалося, бо слова у поколяді також були чарівні.

Завітали і до нас на різдвяні посиденьки «Котилась селом коляда»  малі колядники з святою колядою та різдвяними віншуваннями.

Пахне кутею, пахне узваром,

Пахне грибами, воском свічок.

Вечір зимовий дихає чаром,

Нині ж бо нині родиться Бог.

Так  діти душевно і щиро співали, прославляючи новонародженого Ісусика.  Весело дзвеніли дзвоники і

душа наповнювалась святістю Різдва. А більше дізнатись про традиції Різдвяних свят можна ще з книг, представлених на виставці – привітанні «Хай Різдво у вашу хату принесе добра багато», оформленій у бібліотеці. Разом з нашими читачами – колядниками бажаєм вам добра, від Різдва і до Різдва, щоб здоровям, щастям в хаті, ви були завжди багаті. Спокій в домі, сонце ясне, хай ніколи не погасне, хай у добрі проживає вся ваша родина.  Колядуйте, веселіться, бо весела днина!